Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 755/10570/16-ц
провадження № 61-35242св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року в складі судді Катющенко В. П. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року в складі колегії суддів: Усика Г. І., Невідомої Т. О., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 22 липня 2015 року між нею та відповідачем укладений договір купівлі-продажу чистопородної собаки, відповідно до якого вона придбала собаку: померанський шпіц, кличка: DREAMTEAM WHITE JR, номер родоводу (реєстраційне посвідчення цуценяти): КСТН 11507045, номер чіпа: 900012001071659, стать: MALE, окрас: WHITE, дата народження - 31 січня 2015 року, вартістю 4 300,00 доларів США, що еквівалентно на дату укладення договору 94 692, 28 грн. У день підписання договору та передачі собаки не було помітно її явних вроджених фізичних вад, проте через деякий час стало відомо, що у собаки відсутнє яєчко у мошонці, що є її істотним недоліком. У розписці від 30 грудня 2015 року відповідач визнала зазначену ваду як істотний недолік, забрала собаку, і зобов`язувалася її замінити, а оплату за собаку у розмірі 4 300,00 доларів США залишила собі.
Враховуючи наведене, позивач просила розірвати зазначений договір та стягнути з ОСОБА_2 сплачені нею за договором кошти у розмірі 106 732,07 грн, а також 4 000,00 грн. на відшкодування витрат пов`язаних із наданням правової допомоги. Крім того, просила стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 25 000,00 грн, заподіяної внаслідок продажу собаки з істотними вадами, що завдало їй та членам її сім`ї моральних переживань.
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
В обґрунтування заявлених вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 зазначила, що 22 липня 2015 року між нею та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого остання придбала у неї собаку, вартістю 4 300,00 доларів США. За декілька днів до укладення договору, собака була оглянута особистим лікарем - ветеринаром покупця, який підтвердив, що вона є абсолютно здоровою і немає будь-яких відхилень у її фізіологічному розвитку, про відсутність будь-яких фізіологічних вад у собаки зазначено також у пункті 5 договору купівлі-продажу. Проте, наприкінці 2015 року ОСОБА_1 звернулася до неї з проханням тимчасово потримати собаку у себе у зв`язку з її переїздом та повідомила, що з приводу купівлі собаки у неї виник конфлікт із чоловіком. 30 грудня 2015 року під час зустрічі з ОСОБА_1 та її чоловіком, останній став їй погрожувати та вимагати повернення коштів за собаку, у зв`язку з чим вона під психологічним тиском написала розписку про заміну собаки, зміст якої їй продиктував чоловік ОСОБА_1 .
Посилаючись на недоведеність ОСОБА_1 вроджених вад у собаки на момент укладення договору купівлі-продажу, вважає, що відсутні підстави для повернення собаки. Після повернення їй собаки, вона звернулася до ветеринарної клініки, де у собаки встановлено діагноз "токсичний гепатит", що є підтвердженням незадовільного догляду за собакою зі сторони ОСОБА_1
Станом на 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 собаку не забрала, у зв`язку з чим вона вважає, що передання собаки на зберігання в такому випадку підтверджує укладення між нею та ОСОБА_1 договору зберігання собаки. 01 травня 2016 року вона направила відповідачу лист про зміну умов договору зберігання щодо оплатного зберігання у розмірі 200,00 грн на день, який відповідач отримала 11 травня 2016 року, з якими, на її думку, остання погодилася, оскільки собаку не забрала.
Враховуючи наведене, з урахуванням збільшених позовних вимог ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 витрати на зберігання собаки в розмірі 7 334,75 грн, а також 40 600,00 грн у рахунок оплати витрат за зберігання собаки за період із 24 лютого по 14 вересня 2016 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу чистопородної собаки від 22 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором від 22 липня 2015 року в сумі 106 732,07 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із порушення продавцем ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу собаки, у результаті чого покупцем ОСОБА_1 придбано собаку з фізичним дефектом, про який остання не знала в момент придбання собаки, у зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання договору та стягнення коштів, сплачених за собаку є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності та необґрунтованості. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд зазначив, що останньою не надано доказів укладення відповідного договору зберігання собаки, оскільки надана нею розписка підтверджує лише факт, що останньою прийнято собаку, визначеної договором породи, у зв`язку з тим, що в неї виявлені дефекти, що перешкоджають розведенню.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що в наданій ОСОБА_2 розписці від 12 грудня 2015 року вона фактично визнала наявність істотного недоліку - неопущення одного яєчка в мошонку, що є істотною обставиною щодо можливості розведення, добровільно погодилась прийняти у ОСОБА_1 собаку з цих підстав та зобовʼязаласянадати їй в найкоротший строк собаку, яка б задовольнила її вимоги. Будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначену розписку ОСОБА_2 написала під психологічним тиском чоловіка позивача вона не надала, як не надала і доказів на підтвердження виконання зобов`язань за вказаною розпискою чи існування істотних обставин, які б перешкоджали їх виконанню. Крім того, ОСОБА_2 не надала будь-яких належних та допустимих доказів укладення договору зберігання собаки, а надана нею розписка є підтвердження факту прийняття нею собаки від ОСОБА_1 у зв`язку з виявленим у неї дефектом та містить її зобов`язання щодо надання ОСОБА_1 іншого собаки яка б відповідала її вимогам.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У лютому 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та розірвання договору купівлі-продажу чистопородної собаки, суди неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права - статтю 678 ЦК України, та безпідставно не застосували положення статті 679 ЦК України, згідно з якою продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Судами не враховано, що ОСОБА_1 не доведено того факту, що недоліки собаки (у разі їх наявності) виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, тобто юридичних підстав для повернення собаки відповідно до пункту 2 частини першої статті 678 ЦК України не було, у зв`язку з чим передання собаки від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підтверджує факт укладення між вказаними особами договору зберігання собаки. З огляду на це, до правовідносин, що виникли між сторонами також підлягали застосуванню норми статей 322, частини першої статті 936, частини другої статті 938, частини другої статті 942, частини третьої статті 947 ЦК України. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у прийнятті нових доказів, які одержані після прийняття рішення у справі, а тому вони не могли бути подані до суду першої інстанції. Зазначені документи безпосередньо підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
У грудні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду заяву про закриття провадження в справі з підстав віднесення справи до категорії малозначних.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час їх ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судами встановлено, що 22 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу собаки, за умовами якого остання придбала собаку породи померанський шпіц (Pomeranian), кличка : DREAMTEAM WHITE JR, номер родоводу (реєстраційне посвідчення цуценяти ): КСТН 11507045, номер чіпа: 900012001071659, стать: MALE, окрас: WHITE, дата народження 31 січня 2015 року, вартістю 4 300,00 доларів США.
Відповідно до пунктів 3, 4 договору продавець підтверджує, що має право власності на собаку яка є чистопородною, відповідає вимозі до природності і кондиції, щеплена відповідно до віку, є фізично та психічно здоровою, не має наявних аномалій та пороків, має необхідні племінні документи, та активована згідно з вимогами Всеукраїнської громадської організації "Кінологічний союз України". Разом із собакою продавець передає родовідну цуценяти.
Як зазначено у пункті 5 договору, покупець підтверджує, що в момент укладення цього договору оглянув собаку та її документи і претензій до зовнішнього вигляду собаки, її поведінки, темпераменту і здоров`я немає.