Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 487/1982/17
провадження № 61-39179св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року в складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонова О. В., Ямкова О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської області про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що з 11 серпня 2016 року вона працює сестрою медичною стаціонару відділення загальної хірургії Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради.
Наказом виконуючого обов`язки головного лікаря ОСОБА_2 від 30 березня 2017 року № 272 к/тм до неї застосовано такий захід дисциплінарного стягнення як догана за інтерв`ю сторонній особі та розголошення відомостей про пацієнта, із зазначенням його прізвища, факту проведення операції, огляду, назви відділення, в яке було переведено хворого.
Проте зазначає, що в інтерв`ю вона не озвучувала історію хвороби пацієнта, а лише посилалась на довідку від 14 березня 2017 року та вказала на недоліки в організації прийому хворих, відсутність належного обладнання та необхідність ремонту в лікарні.
Крім того, в наказі не конкретизована дата порушення трудової дисципліни, а довідка від 14 березня 2017 року не є закритим документом для широкого загалу осіб. У зв`язку з чим позивач вважала наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності незаконним.
Враховуючи наведене, позивач просила скасувати наказ виконуючого обов`язки головного лікаря ОСОБА_2 від 30 березня 2017 року № 272 к/тм про застосування до неї дисциплінарного стягнення та оголошення догани.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2018 року позовні вимоги задоволені. Скасовано наказ виконуючого обов`язки головного лікаря ОСОБА_2 . Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради від 30 березня 2017 року № 272к/тм про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав доказів на підтвердження вчинення відповідачем дисциплінарного поступку.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не заперечувала ні сам факт надання інтерв`ю сторонній особі у зв`язку з подіями, які відбулися 23 лютого 2017 року, та пов`язані з ОСОБА_4, ні поширення під час цього інтерв`ю інформації, яка міститься в довідці від 14 березня 2017 року, а обставини викладені у скаргах ОСОБА_4 і в наказі роботодавця про притягнення до дисциплінарної відповідальності повністю підтверджуються відеозаписом названого інтерв`ю, тобто у роботодавця були всі підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. При застосуванні дисциплінарного стягнення роботодавцем дотримано вимоги статті 148 КЗпП України (строк застосування дисциплінарного стягнення), оскільки запис інтерв`ю виходячи з його змісту відбувся не раніше 14 березня 2017 року - час складання довідки за наслідками перевірки скарги ОСОБА_5, а роботодавець дізнався про це інтерв`ю у зв`язку зі скаргою ОСОБА_4, яка надійшла 17 березня 2017 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У червні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд не прийняв до уваги поданий нею відзив на апеляційну скаргу, а надав оцінку в оскаржуваному рішенні лише доводам відповідача. Крім того, апеляційний суд перекрутив її доводи, помилково зазначив, що вона не заперечує факт поширення нею конфіденційної інформації щодо пацієнта та довідки від 14 березня 2017 року, оскільки саме вказані обставини нею й заперечувалися. Апеляційним судом не враховані положення норм матеріального права, таких як Закон України "Про інформацію" та Закон України "Про захист персональних даних", під час інтерв`ю вона не озвучувала персональні дані, за якими можна було б ідентифікувати пацієнта, не озвучувала історію його хвороби, не ображала та не називала його наркоманом, не розголошувала та не розповсюджувала довідку від 14 березня 2017 року, тобто не порушувала лікарську таємницю. Також при винесенні оскаржуваного рішення, апеляційним судом не враховано, що оспорюваний наказ є незаконним, оскільки вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, у наказі немає підпису та дати, коли вона ознайомилася з його змістом, не визначено кому конкретно оголошено догану, оскільки не зазначено повністю ім`я та по батькові, що не дає можливості чітко ідентифікувати особу, в наказі не зазначено (не конкретизовано) дату порушення трудової дисципліни, в порушення вимог статті 149 КЗпП України наказ не доведений належним чином, в ньому відсутні посилання на зміст поданої нею пояснювальної записки, в якій вона заперечувала порушення своїх посадових обов`язків.
У жовтні 2018 року Миколаївська обласна клінічна лікаря Миколаївської обласної ради подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення апеляційного суду, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на неї.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що ОСОБА_1 із 11 серпня 2016 року працює сестрою медичною стаціонару відділення загальної хірургії Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради.
У день прийняття на роботу ОСОБА_1 підписала зобов`язання про нерозголошення у будь-який спосіб персональних даних інших осіб, що стануть їй відомими у зв`язку з виконанням нею посадових обов`язків.
Основними обов`язками працівників Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради є, зокрема, дотримання принципів професійності, сумлінності, доброзичливості та професійної етики і деонтології, дотримання професійних обов`язків, збереження лікарської таємниці.
13 лютого 2017 року до Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради госпіталізовано ОСОБА_4, а 23 лютого 2017 року його переведено до хірургічного відділення і в цей же день йому проведено оперативне втручання.
ОСОБА_1 , будучи 23 лютого 2017 року черговою вводила ОСОБА_4 ін`єкцію сибазону.
На підставі наказу Управління охорони здоров`я Миколаївської облдержадміністрації від 10 березня 2017 року проведено перевірку фактів, викладених у зверненні ОСОБА_5 щодо правомірності дій медичних працівників хірургічного відділення Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради при наданні медичної допомоги ОСОБА_4
14 березня 2017 року за наслідками вказаної перевірки складено довідку із зазначенням прізвища ОСОБА_4, часу і місця його перебування в медичному закладі, діагнозу та застосованих щодо нього медичних заходів.
16 та 22 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся зі скаргами про притягнення, в тому числі ОСОБА_1 до відповідальності за інтерв`ю журналісту, яке було поширене в мережі Інтернет, в якому без його дозволу поширено інформацію про його прізвище, місце лікування та нанесено образу, а саме зазначено, що він є системним наркоманом.
22 березня 2017 року ці скарги розглянуто на засіданні комісії з розгляду звернень громадян Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради із запрошенням на неї ОСОБА_1, якій запропоновано надати письмові пояснення з приводу порушення нею лікарської таємниці.
У наданих 22 березня 2017 року письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що 23 лютого 2017 року вона не розголошувала щодо ОСОБА_4 медичну таємницю, а виконувала покладені на неї посадові обов`язки, не вважала себе винною в зазначеному порушенні.
30 березня 2017 року наказом виконуючого обов`язки головного лікаря ОСОБА_2 . № 272 к/тм до ОСОБА_1 за порушення лікарської таємниці, вимог професійної етики, деонтології, пункту 2.15 посадової інструкції застосовано такий захід дисциплінарного стягнення як догана за надання інтерв`ю сторонній особі і розголошення відомостей про пацієнта із зазначенням його прізвища, проведення операції, знеболення сибазоном, вживання твердження, що пацієнт є наркоманом, вживає наркотичні засоби і в нього були ломки.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.