ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №826/390/16
касаційне провадження №К/9901/13534/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2016 (головуючий суддя: Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 (головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.; судді: Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі №826/390/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛТОН" до Національного банку України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" про визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛТОН" звернулося до адміністративного суду з позовом до Національного банку України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", в якому просило визнати протиправними дії Національного банку України по непідтвердженню можливості здійснення Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" операцій по купівлі іноземної валюти за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛТОН" про купівлю іноземної валюти №55 від 04.12.2015 на суму 14 500 євро, № 57 від 110.12.2015 на суму 4 000 євро, № 58 від 21.12.2015 на суму 1 000 євро, № 60 від 24.12.2015 на суму 10 000 євро, № 61 від 25.12.2015 на суму 45 000 євро, всього на загальну суму 74 500,00 євро; зобов`язати Національний банк України підтвердити (направити Публічному акціонерному товариству "ПроКредит Банк" відповідне повідомлення засобами електронної пошти системи міжбанківського зв`язку) можливість здійснення Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" операцій по купівлі іноземної валюти за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛТОН" на загальну суму 74 500,00 євро для оплати товарів відповідно до умов контракту №101029-JST від 29.10.2010 з фірмою "ДЖАСТЕКО Лімітед", Канада та вантажних митних декларацій від 08.10.2013 №125120105/2013/276187 та від 25.03.2014 №125120105/2014/306243.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що непідтвердження відповідачем можливості здійснення товариством, з метою проведення розрахунків з контрагентом за зовнішньоекономічною угодою, купівлі іноземної валюти відбулось без наявності на те будь-яких правових підстав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2016 адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов`язання Національного банку України підтвердити (направити Публічному акціонерному товариству "ПроКредит Банк" відповідне повідомлення засобами електронної пошти системи міжбанківського зв`язку) можливість здійснення Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" операцій по купівлі іноземної валюти за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛТОН" на загальну суму 74 500,00 євро для оплати товарів відповідно до умов контракту №101029-JST від 29.10.2010 з фірмою "ДЖАСТЕКО Лімітед", Канада та вантажних митних декларацій від 08.10.2013 №125120105/2013/276187 та від 25.03.2014 №125120105/2014/306243 - залишено без розгляду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016, адміністративний позов задоволено.
Судами першої та апеляційної інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що між позивачем та компанією "ДЖАСТЕКО Лімітед", Канада (JUSTACO Ltd ., 27 Delabo Dr ., North York, МЗJ 3S5, CANADA) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.10.2010 року №101029-JST, згідно умов якого, продавець продає, а покупець купує слухові апарати, аудіодіагностичне та інше медичне обладнання, системи кохлеарної імплантації, аксесуари до них і устаткування, партіями, згідно окремих рахунків (інвойсів) в перебігу терміну дії контракту, які є додатками до цього контракту і є його невід`ємною частиною, на умовах поставки згідно додатків. На виконання умов контракту, згідно вантажно-митної декларації від 08.10.2013 №125120105/2013/276187, продавцем було поставлено покупцю товари: апарати для поліпшення слуху. Слухові апарати: Mezzo 6 НР, бежеві, номер за каталогом 10667814 в кількості 200 штук, на суму 51 000,00 євро. Згідно вантажно-митної декларації від 25.03.2014 №125120105/2014/306243, продавцем було поставлено за контрактом покупцю наступні товари: прилади для відстеження параметрів. Обладнання аудіологічне, для використання в медицині. Діагностичний аудіометр МА 41-2 штуки, діагностичний аудіометр МА 42-1 штука, скринінковий аудіометр SТ 20 ВС - 3 штуки, імпеданометр МІ 24 С - 4 штуки, імпеданометр МІ 24-3 штуки, система для реєстрації отоакустичної емісії ERO SCAN Screener TEOAE - 5 штук (використовується для перевірки слуху на основі зміни частот, методом подачі акустичного сигналу, для реєстрації отоакустичної емісії), на суму 69 646,00 євро. З метою оплати вищезазначених товарів, позивачем було подано до обслуговуючого банку - Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заяви про купівлю іноземної валюти на загальну суму 105 132,85 євро, зокрема: №45 від 06.11.2015 на суму 1 442,85 євро, яка була виконана обслуговуючим банком 11.11.2015; №47 від 10.11.2015 на суму 1 290,00 євро, яка була виконана обслуговуючим банком 16.11.2015; №49 від 16.11.2015 на суму 2 800,00 євро, яка була виконана обслуговуючим банком 19.11.2015; №50 від 17.11.2015 на суму 3 100,00 євро, яка була виконана обслуговуючим банком 20.11.2015; №51 від 24.11.2015 року на суму 10 000,00 євро, яка була виконана обслуговуючим банком 27.11.2015; №52 від 26.11.2015 на суму 12 000,00 євро, яка була виконана обслуговуючим банком 01.11.2015; №55 від 04.12.2015 на суму 14 500,00 євро, яка не була виконана обслуговуючим банком; №57 від 10.12.2015 на суму 4 000,00 євро, яка була не була виконана обслуговуючим банком; №58 від 21.12.2015 на суму 1 000,00 євро, яка була не була виконана обслуговуючим банком; №60 від 24.12.2015 на суму 10 000,00 євро, яка була не була виконана обслуговуючим банком; №61 від 25.12.2015 на суму 45 000,00 євро, яка була не була виконана обслуговуючим банком. На запит позивача щодо причин відмови у задоволенні заяв про купівлю іноземної валюти №55 від 04.12.2015, №57 від 10.12.2015, №58 від 21.12.2015, №60 від 24.12.2015, №61 від 25.12.2015 всього на загальну суму 74 500,00 євро обслуговуючий банк листом від 17.12.2015 №425 повідомив, що від Національного банку України отримані повідомлення від 09.12.2015 та 16.12.2015 про непідтвердження можливості здійснення операцій з купівлі іноземної валюти.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було доведено правомірність своїх дій по непідтвердженню можливості здійснення Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" операцій по купівлі іноземної валюти за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛТОН" про купівлю іноземної валюти №55 від 04.12.2015 на суму 14 500 євро, №57 від 10.12.2015 на суму 4 000 євро, №58 від 21.12.2015 на суму 1 000 євро, №60 від 24.12.2015 на суму 10 000 євро, №61 від 25.12.2015 на суму 45 000 євро, всього на загальну суму 74 500,00 євро.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Національний банк України подав касаційну скаргу, у якій просив Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що при непідтвердженні заяв позивача про купівлю іноземної валюти Національний банк України діяв у межах та у спосіб визначених законом повноважень, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації та з дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані дії. Скаржник вказав на те, що запровадження Постановою Національного банку України від 04.12.2015 № 863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" низки адміністративних інструментів регулювання валютного ринку, у т.ч., процедури відповідного підтвердження/непідтвердження валютних операцій клієнтів уповноважених банків відбулось з врахуванням поточного стану вітчизняної економіки, необхідності забезпечення позитивних тенденцій на валютному ринку України. Скаржник також відзначив, що запровадженні зазначеною постановою заходи сприяли зміцненню гривні.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 2 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
За змістом статті 7 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV "Про Національний банк України", Національний банк, зокрема, проводить грошово-кредитну політику, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, здійснює банківське регулювання, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.
Крім того, право Національного банку, використовуючи адміністративний метод банківського регулювання, встановлювати заборони та обмеження щодо вчинення банківськими установами певних дій (операцій) закріплено у Законі України "Про банки і банківську діяльність", статтею 66 якого передбачено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.
Стаття 46 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV "Про Національний банк України" передбачає, що Національний банк в необхідних випадках застосовує валютні обмеження.
Згідно зі статтею 44 цього Закону, Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До його компетенції, зокрема, належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок за діяльністю банків, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.
Нормативно-правові акти Національного банку з питань, віднесених до його повноважень є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб (стаття 56 Закону України "Про Національний банк України").