ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2019 року
Київ
справа №810/6339/14
адміністративне провадження №К/9901/5763/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 (суддя Головенко О.Д.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 (судді: Кобаль М.І. (головуючий), Аліменко В.О., безіменна Н.В.) у справі № 810/6339/14 за позовом Державного підприємства "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості" до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017971501 від 09.10.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1 563,97 грн за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 календарний день.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф за затримку сплати узгоджених грошового зобов`язання з ПДВ, оскільки, відповідачем було пропущено строк проведення такої перевірки, визначеного п. 200.10 ст.200 Податкового кодексу України, а саме протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про порушення контролюючим органом строків на проведення камеральної перевірки, а саме відповідачем здійснено перевірку податкової декларації за квітень 2013 року у жовтні 2014 року, а не на протязі 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, що є підставою для визнання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення протиправним та його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2014, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Підприємства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов`язання з ПДВ, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу викладені в акті від 09.10.2014 № 2077/15-01/1886767, оформленого за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні строків сплати податкових зобов`язань з ПДВ нарахованого згідно декларації з ПДВ від 17.05.2013 № 9028402468.
На підставі вказаного акту та відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкову звітність (декларацію) з податку на додану вартість за квітень 2013 року позивачем було подано 17.05.2013 за № 9028402468.
Факт порушення граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість на один календарний день позивач не заперечував.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, вказує, що контролюючий орган, крім випадків визначених п. 102.2 цієї статті має право самостійно визначити суму грошового зобов`язання платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Вказані доводи відповідач наводив в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі.
9. Підприємство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з огляду на порушення контролюючим органом строку проведення камеральної перевірки. У зв`язку з зазначеним позивач просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
10.2. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
10.3. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
10.4. Пункт 75.1 статті 75.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
10.5. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
10.6 . Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.