ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2019 року
м. Київ
справа №813/8671/14
адміністративне провадження №К/9901/9578/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 (суддя - Грень Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 (судді - Іщук Л.П., Дякович В.П., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ОДПІ) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2014 року ОДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 27`098,68 грн.
Підставою для звернення до суду з позовом ОДПІ вказує факт наявності у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 27`098,68 грн, який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та з податку на доходи фізичних осіб, самостійно узгоджені платником податків та визначені контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями - рішеннями.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 15.01.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015, позов задовольнив: стягнув з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 27`098,68 грн.
Судове рішення першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано посиланням на те, що сума боргу, заявлена до стягнення, знайшла своє підтвердження у судовому процесі. При цьому суд встановив, що податкові повідомлення - рішення та податкова вимога позивачем у встановленому законом порядку не оскаржені, уточнюючи розрахунки до податкових декларацій не подавались, а ОДПІ було дотримано процедуру, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення з платника податків податкового боргу, - була вручена податкова вимога від 03.09.2014 №1151-25.
Зазначені обставини відповідачем під час розгляду справи не спростовані.
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані посиланням на обставини, які, на думку відповідача, спростовують правомірність збільшення грошового зобов`язання згідно з податковими повідомленнями - рішеннями, - нарахування контролюючим органом штрафних санкцій без нарахування основної суми зобов`язання, а також, посилаючись на положення пункту 2 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи), зазначає, що справа розглянута з порушенням правил предметної підсудності.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.12.2015 № К/800/52554/15 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.05.2019 касаційну скаргу відповідача прийняв до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) містить визначення податкового обов`язку: податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором; податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом; виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента; відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.