РІШЕННЯ
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №9901/106/19
провадження №П/9901/106/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді Коваленко Н.В.,
Суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М., Стародуба О.П., Кравчука В.М.,
за участю секретаря судового засідання Буденко В.В,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача Борох С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду, як до суду першої інстанції, з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС) про визнання протиправними та скасування рішення від 24 січня 2019 року в частині припинення участі позивача у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.
В обґрунтування своїх вимог посилався, що його кандидатура відповідає вимогам статті 127 Конституції України, частини другої статті 33, статей 69, 81 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 7 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".
Крім того, Громадською радою міжнародних експертів надано публічну оцінку та оголошено про недоброчесність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 з підстав затягування розгляду справи, заявлення позивачем відводу прокурору та неналежної процесуальної поведінки позивача в рамках судового розгляду справи Чутівським районним судом Полтавської області № 625/423/14-к (кримінальне провадження № 42013220000000085), що є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також перешкоджанням реалізації прав, передбачених п.п. 12,13 частиною третьою статті 42 КПК України в порядку статті 315 КПК України. Зазначені висновки відповідача ОСОБА_1 вважає необґрунтованими, оскільки переважна більшість часу розгляд вказаної справи відкладався через неявку потерпілого. Крім того, на час проведення спільного засідання не вбачається за позивачем статусу потерпілого, оскільки письмове повідомлення про підозру судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 втратило чинність.
Під час спеціального спільного засідання відповідачем також встановлено й інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у доброчесності ОСОБА_1, а саме: придбання братом позивача ОСОБА_2, який належить до складу його сім`ї, 05 квітня 2017 року будинку площею 123 кв.м. у м. Мерефа Харківської області та земельної ділянки площею 0,1 га за відсутності підтвердження законності отримання коштів на їх купівлю та надання братом позивача третім особам довіреності на автомобіль Ореl Vectra з 13 лютого 2011 року до 20 жовтня 2014 року за відсутності задекларованого права власності брата як члена сім`ї на вказаний автомобіль кандидатом у майнових деклараціях за 2012-2013 роки.
На думку позивача, такий висновок є помилковим, оскільки ним до ВККС та ГРМЕ надані вичерпні пояснення з їх підтвердженням відповідними доказами щодо обставин придбання нерухомості, автомобіля та їх вартості.
З огляду на викладене, позивач вважає рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 січня 2019 року в частині припинення участі позивача у конкурсі до Вищого антикорупційного суду необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Аргументи учасників справи
2. У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
3. Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував. Надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що загальні стандарти доброчесної поведінки вимагають від особи, яка вважає себе невинуватою, вжиття, за збереження балансу з захистом власних прав, всіх можливих заходів для якнайшвидшого розгляду судом порушеного стосовно неї кримінального провадження з тим, щоб утвердити свою невинуватість і відновити бездоганну репутацію, а якщо такою особою є суддя - також урахування шкоди, якої завдає авторитету правосуддя та суспільній довірі до суду тривалий строк існування щодо судді підозри у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтованість якої не знаходить свого вирішення судом. За результатом спільного засідання у відповідача були підстави вважати, що кандидатом такі заходи з достатній мірі не вживалися, а наведені приклади процесуальної поведінки та її наслідків викликають обґрунтований сумнів у його доброчесності при здійсненні щодо нього кримінального провадження. Крім того, під час спеціального спільного засідання встановлено й інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у доброчесності ОСОБА_1 .
Як зазначено представником Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відповідачем не розглядалося питання щодо встановлення винуватості позивача у вчиненні кримінального корупційного правопорушення, однак досліджуючи обставини, що виникли у зв`язку з його кримінальним обвинуваченням, Комісією та ГРМЕ встановлено обґрунтований сумнів щодо його відповідності критерію доброчесності, як кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, Комісія, у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з дотриманням процедури та передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв для його прийняття. Рішення Комісії ухвалене повноважним складом членів Комісії та підписане всіма членами зі складу Комісії, яким було проведено кваліфікаційне оцінювання стосовно позивача. Позивач був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання та, рішення ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення і мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Крім того, за своєю правовою природою повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно відповідного судді є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією Комісії, як уповноваженого органу, постійно діючого у системі судоустрою України.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
4. ОСОБА_1 призначений на посаду судді Коломацького районного суду Харківської області Указом Президента України від 23.01.2012 року за № 29 та до теперішнього часу є суддею вказаного суду.
5. Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких 27 посад суддів у Вищому антикорупційному суді та 12 посад суддів - в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
6. ОСОБА_1 22 серпня 2018 року звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду та проведення кваліфікаційного оцінювання на підтвердження здатності здійснювати в ньому правосуддя як особа, яка відповідає вимогам пункту 1частини другої статті 7 Закону України "Про вищий антикорупційний суд", тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років.
7. Комісією 26 жовтня 2018 року прийнято рішення №269/вс-18 про допуск ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання.
8. Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року №325/зп-18 затверджено результати іспиту, складеного під час кваліфікаційного оцінювання, згідно з якими ОСОБА_1 отримав 146 балів. Цим же рішенням ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведенню співбесіди" в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу до Вищого антикорупційного суду.
9. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" та підпункту 4.11.5 пункту 4.11 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16, Громадською радою міжнародних експертів (далі - ГРМЕ) ініційовано розгляд питання відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії відповідного повідомлення, що містить інформаційну записку про кандидата.
В інформаційній записці наведено обставини, які, на думку ГРМЕ, викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", а саме те, що в суді з 2013 року триває кримінальне провадження щодо кандидата з приводу корупційного правопорушення. Це, у свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо доброчесності кандидата.
10. Стосовно зазначених обставин ОСОБА_1 надано усні та письмові пояснення, з яких у поєднанні з іншими наявними документами та матеріалами вбачається наступне.
У 2013 році стосовно ОСОБА_1 було порушено кримінальне провадження №42013220000000085 за обвинуваченням його як судді Коломацького районного суду Харківської області у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримігального кодексу України, а в 2014 році повідомлено про підозру. Кримінальна справа перебуває у суді і не була розглянута по суті.
З матеріалів суддівського досьє судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 встановлено, що Комісією повідомлено про ці факти листом Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України № 14/5/2-4483 від 28 грудня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2014 року обвинувальний акт щодо кримінального провадження № 42013220000000085 надіслано до Чутівського районного суду Полтавської області.
Кандидат як у своїх письмових відповідях на питання ГРМЕ, так і під час спеціального спільного засідання зазначав, що кримінальне провадження проти нього було відкрито через провокацію, організовану співробітниками Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Харківській області та Прокуратури Харківської області.
Представника сторони у справі, який імовірно запропонував та передав йому гроші, кандидат назвав "провокатором". Під час спеціального спільного засідання кандидат погодився, що провокатором є особа, яка переконує іншу особу вчинити правопорушення, яке б така особа за інших обставин не вчинила. Проте, коли після цього його запитали, чи здійснив він правопорушення, кандидат це заперечив.
У межах проведення кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді Чутівський районний суд Полтавської області надав інформацію щодо стану розгляду вказаного кримінального провадження (лист суду № 2589/01-03/18 від 21 травня 2018 року). У вказаному листі вказано, що ухвалою суду від 14 жовтня 2014 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового розгляду на 23 жовтня 2014 року. За період з 23 жовтня 2014 року до 21 травня 2018 року розгляд справи було відкладено 34 рази, з них сім разів - за клопотанням обвинуваченого або його захисника. Крім того, 16 лютого 2017 року кримінальне провадження направлено до суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали суду від 07 лютого 2017 року. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2017 року обвинуваченому відмовлено у відкритті провадження за його апеляціями, оскільки апеляційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
20 липня 2017 року кримінальне провадження знову надіслано до суду апеляційної інстанції за скаргою обвинуваченого на ухвалу суду від 03 липня 2017 року, повернуто до суду першої інстанції 04 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року це кримінальне провадження витребувано із Чутівського районного суду Полтавської області щодо обвинуваченого за його касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2017 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 18 липня 2017 року.
Отже, з 14 жовтня 2014 року у справі було винесено більше 30 процесуальних ухвал у справі кандидата. При цьому кандидат та його захисник, наприклад, заявляли клопотання про відвід прокурора у справі через те, що вона (прокурор) " ... перебуває в залі судових засідань без форменого одягу, що є порушенням вимог Закону України "Про прокуратуру", " ... перебуває в залі судових засідань без верхнього одягу, т.я. роздягнулась в суді, що свідчить про наявність позапроцесуальних стосунків з працівниками Чутівського районного суду, у т.ч. і з головуючим по справі суддею і свідчить про їх спільний побут, що викликає сумнів в неупередженості прокурора". Ці приклади дають підстави вважати, що кандидат мав намір затягнути та відкласти розгляд справи по суті.
З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що з огляду на викладені обставини, Комісія та Рада вважають, мали обґрунтований сумнів у доброчесності позивача при здійсненні щодо нього кримінального провадження.
Під час спеціального спільного засідання встановлено й інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у доброчесності кандидата. Так, за даними НАБУ брат кандидата ОСОБА_2, який належить до складу його сім`ї, у 2017 році отримав у спадщину кошти у сумі 500000 грн. за які 05 квітня 2017 року придбав будинок площею 123 кв.м. у м.Мерефа Харківської області та земельну ділянку площею 0,1 га. Під час спільного засідання кандидат пояснив, що брат отримав спадщину від Їхньої баби, якій вдалося заощадити кошти у такій сумі завдяки фінансовій підтримці їхньої матері, з якою кандидат проживає однією сім`єю. Дохід матері з 1998 до 2017 року загалом складає лише 739 939 грн, що за відсутносп інших доказів не дає підстав переконатися у спроможності матері та баби кандидата заощадити ці кошти.
Також, брат кандидата надавав третім особам довіреність на автомобіль Opel Vectra з 13 лютого 2011 року до 20 жовтня 2014 року, проте право власності брата як члена сім`ї на вказаний автомобіль не було задекларовано кандидатом у майнових деклараціях за 2012 - 2013 роки.
11. За результатами спеціального спільного засідання після заслуховування доповідача - члена Ради, кандидата на посаду судді, дослідження інформаційної записки про кандидата, наданих ним усних та письмових пояснень, інших обставин, обговорених під час засідання, у членів Комісії та Ради лишилися обґрунтовані сумніви щодо відповідності ОСОБА_1 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".
За результатами голосування членів Комісії та ГРМЕ рішення щодо відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 критеріям, визначеним статтею 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", не набрало установленої цією статтею кількості голосів. У звʼ язку з цим кандидат був визнаний таким, що припинив участь в оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
12. З огляду на викладене, 24 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалила рішення про припинення участі ОСОБА_1 у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.