ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №804/2265/16
адміністративне провадження №К/9901/23582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В., розглянувши заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Индустриальные технологии" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Индустриальные технологии" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2016 року: №0000762202, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 11988279,00 грн., з яких за основним платежем - 7992186,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 3996093,00 грн.; №0000782202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7628315,00 грн., з яких за основним платежем - 6102652,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1525663,00 грн.
Оскаржувані рішення ГУ ДФС прийняла на підставі акта документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року від 09 лютого 2016 року №53/04-36-22-01/31038495, яким встановлено порушення Товариством вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме заниження податку на прибуток на 6102652,00 грн., у тому числі за 2013 рік на 4974797,00 грн.; за 2014 рік на 1127855,00 грн.; пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на 8427502,00 грн.
У акті перевірки відповідач дійшов висновку про неправомірне формування Товариством витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Трейд Лайн М", ТОВ "Промбуд Маркет", ТОВ "Будівест Л.Т.Д.", ТОВ "Грін Сістемс", ТОВ "Еско Трейн" та ТОВ "Білдінг Констракт" у зв`язку з тим, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальності вчинення господарських операцій з зазначеними контрагентами, оскільки: в актах приймання виконаних підрядних робіт відсутні дані стосовно дати складання документів, стосовно осіб, які були відповідальні за прийняття робіт, та дані, які б надавали можливість ідентифікувати осіб, що підписували документ; позивачем не доведено факту перебування робітників субпідрядників на території ПАТ "ЄМЗ", ТОВ "КФЗ", ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ", ПАТ "Горлівський машинобудівник", ДП "Південна залізниця", та, як наслідок, не підтверджено факту реального надання послуг з будівельно-монтажних робіт; не надано звітів за формою КБ-3; у контрагентів позивача відсутні в достатній кількості трудові ресурси та основні засоби; за аналізом баз даних податкового органу під час перевірки не встановлено придбання по ланцюгу постачання зазначеними підприємствами послуг, які в подальшому були реалізовані позивачу.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 31 травня 2016 року позовні вимоги Товариства задовольнив; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2016 року №0000782202 та №00000762202.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року та залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року про задоволення позову.
У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ГУ ДФС просить скасувати ухвалені по справі судові рішення Вищого адміністративного суду України та Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишити без змін.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня, 31 липня 2014 року, 13 травня 2015 року, 06 квітня 2016 року (провадження №№ К/800/31683/14, К/800/15746/14, К/800/42461/13, К/800/16288/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у подібних правовідносинах.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року №20/0/19-18 заява передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VIII).
За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Суд, перевіривши матеріали справи, наведені у заяві доводи, дійшов висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Оцінюючи податкові наслідки спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Трейд Лайн М", ТОВ "Промбуд Маркет", ТОВ "Будівест Л.Т.Д.", ТОВ "Грін Сістемс", ТОВ "Еско Трейн" та ТОВ "Білдінг Констракт", які зареєстровані платниками податку, суд зазначив, що наявні податкові накладні та акти приймання виконаних підрядних робіт скріплені печатками, дають можливість визначитися із суттю, змістом та обсягом господарських операцій, ідентифікувати їх учасників, перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, тобто є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому у повній мірі підтверджують фактичне виконання сторонами умов договорів підряду, реальне здійснення спірних господарських операцій, обумовлених ними, а отже мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.