ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/271/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
прокуратури - Збарих С. М.,
позивача - не з`явилися,
відповідачів - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтави
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (судді: Михальська Ю. Б., Скрипка І. М., Тищенко А. І.) і рішення Господарського суду Сумської області від 21.08.2018 (суддя Котельницька В. Л.) у справі
за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтави і Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедюк"
про визнання недійсним договору і зобов`язання звільнити земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У квітні 2018 року керівник Охтирської місцевої прокуратури Сумської області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Сумській області) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтави (далі - КЕВ м. Полтави) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедюк" (далі - ТОВ "Лебедюк") про визнання недійсним договору від 14.11.2017 № 2 (далі - договір від 14.11.2017) про спільну обробку (використання) земельної ділянки площею 140 га, розташованої на території раніше Пологівської та Височанської сільських рад (нині об`єднаної територіальної громади Чернеччинської сільської ради), укладеного між КЕВ м. Полтави і ТОВ "Лебедюк", і зобов`язання ТОВ "Лебедюк" звільнити зазначену земельну ділянку, якою товариство користується на підставі договору від 14.11.2017.
Позовні вимоги із посиланням на положення статей 77, 78, 791, 92, 93, 116 Земельного кодексу України, статей 203, 210, 215, 235, 626, 1130, 1131, 1133, 1134, 1137, 1138 Цивільного кодексу України, статей 13, 15 Закону України "Про оренду землі", статей 2, 4 Закону України "Про використання земель оборони", статті 13 Закону України "Про оцінку земель" обґрунтовано недійсністю оспорюваного договору, оскільки він укладений для приховання договору оренди землі та не відповідає вимогам земельного законодавства. При цьому прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка передана неправомочним суб`єктом, постійний користувач позбавлений права розпоряджатися нею, земельна ділянка не сформована, їй не присвоєно кадастровий номер, нормативну грошову оцінку землі не проведено, погодження Охтирської районної державної адміністрації чи об`єднаної територіальної громади Чернеччинської сільської ради КЕВ м. Полтави у наданні дозволу ТОВ "Лебедюк" щодо вирощування сільськогосподарських культур на такій земельній ділянці надано не було.
1.2. У відзиві на позов КЕВ м. Полтави заперечив проти заявлених вимог, акцентував, що договір від 14.11.2017 відповідає вимогам законодавства, тому підстав для задоволення позову немає.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.08.2018 позов задоволено. Визнано недійсним договір від 14.11.2017, укладений між КЕВ м. Полтави і ТОВ "Лебедюк". Зобов`язано ТОВ "Лебедюк" звільнити земельну ділянку площею 140 га, розташовану на території раніше Пологівської та Височанської сільських рад (нині об`єднаної територіальної громади Чернеччинської сільської ради), якою користується товариство на підставі договору від 14.11.2017.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та зазначив, що спірний договір про спільну обробку (використання) земельної ділянки є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", цей договір не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків. Крім того, за спірним договором відбулося розпорядження земельними ділянками неповноважним суб`єктом, тому такий договір не відповідає вимогам статей 93, 116 Земельного кодексу України, частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі". Отже, є правові підстави для визнання недійсним оспорюваного договору згідно з частинами 1, 2, 5 статті 203, статтею 215 Цивільного кодексу України.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 рішення Господарського суду Сумської області від 21.08.2018 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, викладеними у постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 і рішенні Господарського суду Сумської області від 21.08.2018, КЕВ м. Полтави подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Підставами для скасування оскаржених рішення і постанови у справі КЕВ м. Полтави зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, нез?ясування усіх обставин справи; наголошує, що оспорюваний договір укладено за участю Міністерства оборони України, шляхом оголошення публічного конкурсу, на підставі нормативних документів Міністерства оборони України та внаслідок прямого його розпорядження щодо укладення такого договору; Міністерство оборони України безпосередньо контролювало укладення та безперешкодне виконання цього договору. Також скаржник зазначає, що заявляв клопотання про залучення Міністерства оборони України у справу як відповідача, однак суд першої інстанції не прийняв рішення про задоволення цього клопотання або про його відхилення, внаслідок чого порушив права Міністерства оборони України. Скаржник акцентує, що суд першої інстанції, з яким погодився також і апеляційний господарський суд, дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору відповідно до статей 215, 235 Цивільного кодексу України.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу керівник Охтирської місцевої прокуратури просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін як законні та обґрунтовані. Вважає, що скаржник у касаційній скарзі не спростував належними та допустимими доказами того, що оспорюваний договір є не договором про спільну діяльність, а удаваним правочином і за своєю правовою природою та юридичними ознаками є договором оренди землі, який укладено із порушенням вимог земельного законодавства.
3.3. Від КЕВ м. Полтави надійшли письмові пояснення, в яких відділ наголошує, що спірний договір не суперечить інтересам держави.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
4.2. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.11.2017 між КЕВ м. Полтави (сторона-1) і ТОВ "Лебедюк" (сторона-2) укладено договір про спільну обробку (використання) земельної ділянки, за умовами якого сторони домовилися про спільну діяльність та співробітництво з питання сумісного використання земель, а саме вирощування зернових, технічних і решти культур, не внесених до інших класів рослинництва, збирання та їх подальшої реалізації на частині земельної ділянки орієнтовною площею 140 га у складі загальної площі 371 га відповідно до державного акта 1990 року Б № 017948, розташованої за адресою: Сумська область, Пологівська, Височанська сільська рада, Охтирський район, військове містечко № 33 (на теперішній час об`єднана територіальна громада Чернеччинської сільської ради).
Сторони домовилися, що обробіток землі здійснюватиметься силами та коштами сторони-2 із проведенням необхідного комплексу заходів із забезпечення повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції, зазначеної у договорі (пункт 1.2 договору від 14.11.2017).
За змістом пункту 2.1 цього договору сторони зобов`язалися обмінюватися наявною в їх розпорядженні інформацією з питань, що становлять взаємний інтерес для сторін. Кожна зі сторін договору має право ознайомлюватися зі всіма документами щодо ведення спільних справ за цим договором, які становлять взаємний інтерес для сторін у межах дії договору; узгоджувати напрями та структуру господарської діяльності господарства для поєднання науково-дослідної діяльності із господарською, підвищення товарності та рентабельності виробництва і рівня оснащення виробничої та наукової бази; обов`язок утримувати та обслуговувати техніку, а також оплачувати працю найманих робітників покладається на сторону-2 - ТОВ "Лебедюк".
За змістом пункту 3.1 договору сторона-1 зобов`язалася, зокрема, задіяти до спільної обробки, яку здійснюватиме разом зі стороною-2, частину земельної ділянки, що надана стороні-1 Міністерством оборони України та перебуває на її обліку та балансі. Частина земельної ділянки орієнтовною площею 140 га належить до складу загальної площі 371 га, яку у подальшому має бути уточнено після виготовлення проекту землеустрою для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і проведених топогеодезичних робіт, розташованої за адресою: Сумська область, Пологівська, Височанська сільська рада, Охтирський район, військове містечко № 33.
Сторона-2, у свою чергу, зобов`язалася, окрім іншого, за умови надання відповідного дозволу сприяти стороні-1 у виготовленні за власні кошти технічної документації із землеустрою для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах державного акта 1990 року Б № 017948, виданого виконавчим комітетом Охтирської районної ради Міністерству оборони України, і виконати топогеодезичні роботи із подальшим здійсненням реєстрації права постійного користування Міністерством оборони України земельною ділянкою площею 371 га на території Височанської та Пологівської сільських рад Охтирського району Сумської області, військове містечко № 33; розпочати господарську діяльність із використанням залучених земельних ділянок; здійснювати виробничий процес, забезпечивши його необхідними машинно-тракторними агрегатами, технічним обладнанням, інвентарем, паливно-мастильними матеріалами та відповідними спеціалістами і працівниками; забезпечити підготовку (найм) відповідного персоналу для виконання робіт за цією угодою та за необхідності залучити третіх осіб для виконання сільськогосподарських робіт; здійснювати своєчасну підготовку ґрунту для виконання сільськогосподарських робіт; доглядати посіви сільськогосподарських культур (вносити мінерали, добрива); здійснювати охорону посівів власними силами та засобами від посягання сторонніх осіб тощо (пункт 3.2 спірного договору).
Згідно з пунктами 5.1 - 5.2 договору його вартість становить 8 % від середньої обласної нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь на 2017 рік, а саме 329 578,59 грн (вартість 1 га землі становить 29 426,66 грн). Сторони погодили, що сторона-2 перераховує стороні-1 грошові кошти за 2017 рік у період із 01.12.2017 по 20.12.2017 у сумі 54 929,77 грн, за 2018 рік у два етапи: І - до 01.08 кожного року - 30 % від загальної ціни договору - 98 873,58 грн; II - до 01.12 кожного року - 70 % від загальної ціни договору - 230 705,01 грн. Загальна сума земельного податку, яка становить 1 % від середньої обласної вартості 1 га сільськогосподарських земель на 2017 рік, тобто 41 197,32 грн. Сторона-2 самостійно сплачує щомісячний земельний податок з розрахунку 1/12 загальної вартості земельного податку, що складає 3 433,11 грн щомісячно до 10 числа наступного за звітним. В п`ятиденний термін після проведення оплати сторона-2 зобов`язана надати стороні-1 копію платіжного доручення.
Договір вважається укладеним на 7 сільськогосподарських років, тобто до 01.12.2024, і набирає чинності з моменту укладення із 14.11.2017 з обов`язковим щорічним узгодженням (індексацією) ціни внесків сторін за цим договором на кожний наступний сільськогосподарський рік упродовж строку дії договору (пункт 8.1 договору).
У подальшому 12.12.2017 між КЕВ м. Полтави і ТОВ "Лебедюк" укладено додаткову угоду № 1 до цього договору, відповідно до якої, зокрема, внесено зміни до пункту 5.1 договору та викладено його у такій редакції: "5.1. Вартість цього договору складає 8 % від середньої обласної нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь на 2017 рік, а саме 329 578,59 грн (вартість 1 га землі складає 29 426,66 грн) і податок на додану вартість у розмірі 20 %, а саме 65 915,72 грн, таким чином загальна сума договору становить 395 494,31 грн".
Також внесено зміни і до пункту 5.2 договору: "5.2.1. Сторони погодили, що сторона-2 перераховує стороні-1 грошові кошти за 2017 рік у період із 01.12.2017 до 20.12.2017 у сумі 65 915, 72 грн (у тому числі ПДВ - 10 985,95 грн), а за 2018 рік - у два етапи: І етап - до 01.08.2018 - 30 % від загальної ціни договору: 118 648,29 грн (у тому числі ПДВ - 19 774,71 гри.), II етап - до 01.12.2018 - 70 % від загальної ціни договору - 276 846,02 грн (у тому числі ПДВ - 46 141,01 грн)".
"5.2.2. Сторона-2 сплачує (компенсує) земельний податок шляхом щомісячного (до 10 числа поточного місяця) перерахування грошових коштів згідно з розрахунком до "Поданої декларації з плати за землю" за поточний рік, про що в п`ятиденний термін після проведення оплати сторона-2 повинна надати стороні-1 копію платіжного документа".
Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку дії договору.
4.3. Наголошуючи на удаваності зазначеного договору про спільну обробку (використання) земельної ділянки, оскільки він насправді містить всі істотні умови договору оренди землі та не відповідає вимогам земельного законодавства в частині дотримання порядку передачі земельної ділянки в оренду, прокурор звернувся із позовом до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Сумській області про визнання недійсним договору від 14.11.2017, укладеного між відповідачами, та про зобов`язання ТОВ "Лебедюк" звільнити спірну земельну ділянку.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
За змістом статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.