ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1674/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
позивача - Ромашка А. А.,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - Костюченка І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі
за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К" і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання прав іпотекодержателя, визнання прав заставодержателя і зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У лютому 2016 року Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" (далі - ПАТ "Банк "Софійський") про:
- визнання прав іпотекодержателя за іпотечними договорами № 12/32/061, № 32/1-1-2-16-Іп-84, № 12/32/025, посвідчених приватним нотаріусом 05.12.2014, 28.12.2012, 28.04.2014;
- визнання за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України права заставодержателя за договором застави обладнання № 12/32/026, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В. О. від 28.04.2014, зареєстрованим у реєстрі за № 1007.;
- зобов`язання ПАТ "Банк "Софійський" передати оригінали документів, які підтверджують дійсність відступлених (переданих) прав вимоги за кредитним договором від 02.04.2013 № 32/1-1-2-16/3, кредитним договором від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2, іпотечним договором № 12/32/061 (посвідчений 05.12.2014), іпотечним договором № 32/1-1-2-16-Іп-84 (посвідчений 28.12.2012), кредитним договором від 27.03.2014 № 010/32/011, іпотечним договором від 28.04.2014 № 12/32/025, договором застави обладнання № 12/32/026 (посвідчений 28.04.2014), а саме оригінали кредитних та іпотечних договорів із додатками, змінами і доповненнями, оригінали первинних документів (платіжні доручення, меморіальні ордери, банківські виписки, розпорядження тощо), які підтверджують надання кредиту та наявність заборгованості, правовстановлюючі, технічні документи на кожен предмет іпотеки, документи про право власності на землю, на якій розташовано предмет іпотеки, оригінали документів, що підтверджують направлення/вручення боржникам та іпотекодавцям повідомлень про відступлення прав вимоги на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 509, 512- 514, 516, 517, 589, 590, 628, 629 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України "Про заставу", статті 24 Закону України "Про іпотеку" обґрунтовано тим, що між Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України і ПАТ "Банк "Софійський" укладено договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом 05.06.2014 (далі - договір застави від 05.06.2014 зі змінами), згідно з яким відповідач передав позивачеві свої права вимоги до боржників (Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К" (далі - ТОВ "Крокус К") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" (далі - ТОВ" Мік Мега") за кредитними договорами від 02.04.2014 № 32/1-1-2-16/3, від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2 і кредитним договором від 27.03.2014 № 010/32/011. Майнові права сторони за домовленістю оцінили на загальну суму 78 292 278,01 грн (пункт 1.2 договору застави від 05.06.2014 зі змінами).
Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України зазначив, що виконав свої зобов`язання, перерахував грошові кошти, а в подальшому скористався правом, передбаченим депозитними договорами, і звернувся до відповідача з вимогою від 03.11.2015 № 19-01005/83258 про дострокове повернення суми вкладів і нарахованих на цю суму відсотків. Проте відповідач у листі від 06.11.2015 № 32/3085 повідомив, що вартість застави перевищує залишок депозитних коштів на рахунках, і запропонував укласти договір відступлення права вимоги із ТОВ "Мік Мега", в якому передбачити повернення відповідачеві надлишково отриманих коштів від звернення стягнення на предмет застави.
Оскільки відповідач не виконав зобов`язань із повернення позивачеві грошових коштів за депозитними договорами, позивач звернувся до суду.
1.3. У відзиві на позовну заяву ПАТ "Банк "Софійський" просило відмовити у її задоволенні та наголосило, що згідно з постановою правління Національного банку України від 22.12.2015 № 916 ПАТ "Банк "Софійський" віднесено до категорії неплатоспроможних і відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 № 235 у ПАТ "Банк "Софійський" запроваджено тимчасову адміністрацію. Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регламентовано Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме статтею 36, згідно з якою під час тимчасової адміністрації не здійснюються, зокрема, задоволення вимог кредиторів банку, примусове стягнення майна, звернення стягнення на майно зупиняється.
Відповідач вважає, що оскільки Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України є кредитором ПАТ "Банк "Софійський", на нього поширюються наслідки, передбачені статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
При цьому за змістом статті 1054 Цивільного кодексу України ні фізична, ні юридична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не можуть бути іпотекодержателями за договором іпотеки, який забезпечує виконання зобов`язання за кредитним договором.
Натомість позивачем не надано доказів того, що він є банком або фінансовою установою, а тому визнання за ним прав іпотекодержателя та заставодержателя за договорами, які забезпечують виконання кредитних договорів, суперечить вимогам законодавства, про що зазначено у листі Міністерства юстиції України від 29.01.2016 № 3/28/1172.
1.4. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ТОВ "Мік Мега", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК-Альянс" (далі - ТОВ "ЛК-Альянс"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" (далі - ТОВ "Термінал"), ТОВ "Крокус К".
1.5. У поясненнях по суті позовних вимог ТОВ "Крокус К" і ТОВ "Термінал" просили відмовити у задоволенні позову, акцентуючи, зокрема, що згідно зі статтею 23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.
ПАТ "Банк "Софійський" запропонувало Корпоративному недержавному пенсійному фонду Національного банку України укласти договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 27.03.2014 № 010/32/011, укладеним між ПАТ "Банк "Софійський" і ТОВ "Мік Мега" у сумі 32 541 878,64 грн, в якому передбачити повернення банком надлишково отриманих коштів від звернення стягнення на предмет застави та/або від реалізації заставленого майна, ринкова вартість якого становить 70 061 310,00 грн. Банк повідомив, що у разі недостатності коштів, отриманих від звернення стягнення на предмет застави та/або від реалізації заставленого майна ТОВ "Мік Мега", ПАТ "Банк "Софійський" зобов`язується укласти договір відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним із ТОВ "Крокус К". Проте позивач відповідного договору не уклав, а заявлені ним позовні вимоги свідчать про намагання безпідставно заволодіти майном на суму, що значно перевищує суму його вимог до відповідача.
1.6. ТОВ "Мік Мега", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, підтримало заперечення відповідача і також наголосило, що за змістом частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а також не здійснюються зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання).
Товариство зауважило, що за змістом частини 3 пункту 5 статті 50 зазначеного Закону активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
При цьому черговість і порядок задоволення вимог неплатоспроможного банку визначаються положеннями статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якою вимоги позивача можуть бути задоволені тільки в 7 чергу (вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку).
Отже, ТОВ "Мік Мега" зазначило, що вимоги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України суперечать нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також порушують установлені цим законом порядок і черговість задоволення вимог кредиторів ПАТ "Банк "Софійський".
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 позовні вимоги задоволено частково, визнано за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України права іпотекодержателя за іпотечними договорами № 12/32/061 (посвідчений 05.12.2014), № 32/1-1-2-16-Іп-84 (посвідчений 28.12.2012), № 12/32/025 (посвідчений 28.04.2014), визнано за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України права заставодержателя за договором застави обладнання № 12/32/026 (посвідчений 28.04.2014). У решті позовних вимог відмовлено.
2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 у справі скасовано частково та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.3. Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій на підставі положень статей 512 - 514, 546, 572, 589 Цивільного кодексу України, статей 20, 23, 49, 51 Закону України "Про заставу" та умов договору застави дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до ПАТ "Банк "Софійський" про визнання прав іпотекодержателя, визнання прав заставодержателя і зобов`язання вчинити певні дії за договором застави майнових прав від 05.06.2014, оскільки договору відступлення права вимоги до позичальників між сторонами у цій справі укладено не було, а договір застави не містить умов щодо порядку відступлення відповідачем таких майнових прав.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Скаржник вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, а також такими, що зроблені без урахування вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 13.04.2017, згідно з якою справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції із зазначенням, зокрема, про необхідність встановлення обставин та моменту переходу права вимоги. Суди не взяли до уваги, що у справі № 910/6931/16 постановою Верховного Суду від 06.02.2018 залишено без змін судові рішення про відмову у визнанні недійсним договору застави майнових прав від 05.06.2014.
Суди не взяли до уваги, що договір застави майнових прав має змішаний характер і містить умови договору відступлення права вимоги з відкладальною умовою, не проаналізували положення договору застави майнових прав від 05.06.2014, не навели жодного правового обґрунтування стосовно залишення поза увагою доводів позивача, а також неправильно застосували положення статей 3, 212, 628 Цивільного кодексу України.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Софійський" просить відмовити у її задоволенні та залишити судові рішення без змін, наголошуючи на правомірності висновків судів і безпідставності доводів скаржника.
3.3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу також просить відмовити у її задоволенні та залишити судові рішення без змін, зазначаючи про правильне встановлення судами, що факт переходу до позивача прав іпотекодержателя та заставодержателя не відбулося.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що між ПАТ "Банк "Софійський" (банк) і Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (клієнт) укладено депозитні договори від 14.12.2012№ 168Д-3/3, від 06.05.2014 № 222Д-3/3 і № 223Д-3/3, за умовами яких клієнт надає банку грошові кошти (вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує проценти та повертає вклад і нараховані на нього проценти згідно з умовами договору.
Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України на виконання умов зазначених договорів перерахував кошти на вкладні (депозитні) рахунки.
Кінцевим строком повернення вкладу за договорами від 14.12.2012 № 168Д-3/3, від 06.05.2014 № 222Д-3/3 і № 223Д-3/3 є 06.11.2015, 09.11.2015 і 16.12.2015 відповідно.
Згідно з пунктом 8.4 депозитного договору від 14.12.2012 № 168Д-3/3, пунктами 9.5 депозитних договорів від 06.05.2014 № 222Д-3/3, № 223Д-3/3 у разі необхідності дострокового повернення вкладу включно із мінімальною сумою, зазначеною у пункті 3.1 договору, клієнт зобов`язаний звернутися до банку не пізніше як за 2 робочих дні до дати повернення із вимогою повного повернення вкладу, зазначивши при цьому день повернення вкладу на рахунок клієнта.
4.3. Як установили суди попередніх інстанцій, у забезпечення виконання банком своїх зобов`язань за депозитними договорами від 14.12.2012 № 168Д-3/3, від 06.05.2014 № 222Д-3/3 і № 223Д-3/3 між Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (заставодержатель) і ПАТ "Банк "Софійський" (заставодавець) укладено договір застави майнових прав від 05.06.2014 (зі змінами), за умовами якого банк передав майнові права за кредитними договорами від 02.04.2014 № 32/1-1-2-16/3 і від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2, а також кредитним договором від 27.03.2014 № 010/32/011(укладеними між банком і ТОВ "Крокус К").
Застава забезпечує виконання заставодавцем вимог заставодержателя щодо депозитних договорів від 14.12.2012 № 168Д-3/3, від 06.05.2014 № 222Д-3/3 і № 223Д-3/3.
4.4. Суди попередніх інстанцій також установили, що 03.11.2015 Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України на підставі пунктів 8.4 договорів від 06.05.2014 № 222Д-3/3 і № 223Д-3/3, пункту 9.5 договору від 14.12.2012 № 168Д-3/3, користуючись правом дострокового повернення вкладу, у листі № 19-01005/83258 просив ПАТ "Банк "Софійський" достроково повернути вклади і нараховані проценти на вклад (том 1, а. с. 37).
ПАТ "Банк "Софійський" 06.11.2015 у листі № 32/3085 повідомило Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України про неможливість негайно повернути усю суму вкладу та процентів, запропонувало укласти договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 27.03.2014 № 010/32/011, укладеним із ТОВ "Мік Мега", і передбачити у договорі відступлення права вимоги повернення банку надлишково отриманих коштів від звернення стягнення на предмет застави та/або від реалізації заставленого майна, вартість якого становить 70 061 310,00 грн. Крім того, ПАТ "Банк "Софійський" повідомило, що у разі недостатності отриманих від реалізації майна ТОВ "Мік Мега" коштів банк зобов`язується укласти договір відступлення права вимоги за кредитними договорами від 02.04.2014 № 32/1-1-2-16/3 і від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2, укладеними із ТОВ "Крокус К" (том 1, а. с. 38-39).