Постанова
іменем України
16 травня 2019 р.
м. Київ
справа № 597/655/17
провадження № 51-7962км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
за участю:
прокурора Вергізової Л. А.,
захисника Стратія М. В.,
виправданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210080000067, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Торське Заліщицького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України уродженки с. Хинючі Володимерецького району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заліщицьського районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано невинуватими та виправдано за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виходив із того, що ні органом досудового розслідування, ні потерпілою не було надано суду доказів, які б підтверджували пред`явлене обвинувачення.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2018 року вирок залишено без зміни.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися в тому, що вони 30 березня 2017 року о 17.30 год, перебуваючи в себе на городі в с. Іване-Золоте Заліщицького району Тернопільської області, під час конфлікту з ОСОБА_3, ОСОБА_1 умисно кинув у ОСОБА_3 грудку землі, влучивши у спину, чим завдав останній фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_2 умисно нанесла ОСОБА_3 один удар тупим кінцем сапи в праве стегно, спричинивши останній фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень. В подальшому, ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 за одяг перевернувши її на спину, сів на неї зверху, зловив її за плечі і умисно вдарив головою об землю, завдавши цим потерпілій фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи іпризначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що у справі зібрано достатньо доказів, які доводять наявність складу інкримінованого злочину, проте місцевий суд не дав їм належної оцінки, внаслідок чого необґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок. Посилається на те, що апеляційний суд, переглядаючи провадження, не перевірив викладені у апеляційній скарзі прокурора доводів стосовно неправильності висновків суду про недоведеність вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення не навів в ухвалі переконливих мотивів, через які визнав апеляцію прокурора необґрунтованою, а тому вважає, що ухвала суду 2-ї інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
У запереченні захисник Стратій М.В. просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Вергізова Л.А. вважала, що касаційна скарга є обґрунтованою та просила її задовольнити.
Захисник Стратій М. В. та виправдані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечували щодо задоволення скарги прокурора.
Мотиви суду