Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа №459/2679/16-ц
провадження №61-45727св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач-відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3,
відповідач - державне підприємство "Львіввугілля",
третя особа - ОСОБА_2,
третя особа - Червоноградська державна нотаріальна контора,
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради,
третя особа - комунальне підприємство "Червонограджитлокомунсервіс",
третя особа - Червоноградська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Львівської області від 30 серпня 2018 року у складі суддів Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 , державного підприємства "Львіввугілля" (далі -
ДП "Львіввугілля"), треті особи: ОСОБА_2, Червоноградська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради, комунальне підприємство "Червонограджитлокомунсервіс", Червоноградська міська рада, в якому просив визнати недійсним договору купівлі-продажу будинку
АДРЕСА_1 , укладений 17 вересня 1991 року між виробничим об`єднанням "Укрзахідвугілля" та ОСОБА_4 зі скасуванням державної реєстрації права власності останньої на цей об`єкт.
Позов мотивовано тим, що у 2015 році померла мати позивача, після чого він з відповідачем звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Під час оформлення спадкових прав дізнався, що на підставі оспорюваного правочину його мати ОСОБА_4 у 1991 році викупила спірний житловий будинок, який належав виробничому об`єднанню "Укрзахідвугілля".
Вказаний договір був укладений з порушенням чинного на той час законодавства, у тому числі з порушенням особистих немайнових прав неповнолітньої дитини - сина позивача ОСОБА_2, а саме: всупереч вимогам законодавства ОСОБА_4 не отримувала згоди у членів сім`ї на придбання будинку в особисту власність. Позивач мав аналогічне право укласти такий договір від свого імені. Крім того, договір укладений без згоди органу опіки і піклування, відтак підлягає визнанню недійсним на підставі статті 48 ЦК 1963 року, статей 6-2, 145 КпШС.
У грудні 2017 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 подав позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ДП "Львіввугілля", з участю третіх осіб без самостійних вимог: Червоноградської державної нотаріальної контори, органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради, КП "Червонограджитлокомунсервіс", Червоноградської міської ради, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 1991 року між виробничим об`єднанням "Укрзахідвугілля" та ОСОБА_4 зі скасуванням державної реєстрації права власності останньої на цей об`єкт.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 є сином позивача за первісним позовом, вимоги якого стосуються його прав. ОСОБА_2 проживає у спірному будинку, його батько (позивач) проживав там разом зі своїми батьками та сестрою (відповідачем у справі) з 1953 року. З 1967 року відповідач проживала окремо, та у будинку не була зареєстрована. Оспорюваний ним договір є таким, що укладено з порушенням законодавства, оскільки ОСОБА_4 при поданні заяви про придбання у власність спірного будинку повинна була додати письмову згоду членів сім`ї, проживаючих разом із нею на придбання будинку у власність. Крім того, не було надано згоди органу опіки та піклування при здійсненні даного правочину. Таким чином, при укладенні спірного договору купівлі-продажу були порушені інтереси членів сім`ї ОСОБА_4 , внаслідок чого було порушено права ОСОБА_1 користуватись даним будинком, що є підставою для визнання даного договору недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 22 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача та третьої особи із самостійними вимогами, за захистом яких вони звернулися до суду, оскільки оспорюваний правочин укладений у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 30 серпня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за спливом строку позовної давності.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими, оскільки при придбанні спірного житлового будинку у приватну власність ОСОБА_4 не отримано письмової згоди інших членів сім`ї наймача, які проживали і були зареєстровані разом у цьому житловому будинку, зокрема її сина ОСОБА_1, його дружини – ОСОБА_8 від свого імені і від імені неповнолітнього сина ОСОБА_2 При цьому, висновки суду першої інстанції про наявність такої згоди ґрунтуються на припущеннях.
Позивач ОСОБА_2, який на момент укладення оспорюваного договору купівлі - продажу був неповнолітнім, разом з батьками був зареєстрований та проживав у житловому будинку АДРЕСА_1, йому разом з іншими членами сім`ї, нарівні, належало право на користування цим житловим будинком, що спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність порушень його прав.
Оспорюваний договір купівлі - продажу житлового будинку укладено між Західно-Українським виробничим об`єднанням по видобутку вугілля "Укрзахідвугілля" та ОСОБА_4, ще у 1991 році, тобто, більше 25 років тому, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції критично оцінив твердження позивачів, які весь цей час проживали разом з ОСОБА_4, про те, що їм не було раніше відомо про такий договір.
Всупереч вимог статей 71, 76 ЦК України 1963 року, частини першої статі 257, частини першої статі 261 ЦК України, позивачі, дізнавшись про порушення свого права і про особу, яка його порушила, з даним позовом звернулись лише 29 вересня 2016 року, що свідчить про пропуск ними позовної давності та є підставою для відмови в позові. Позивачами не надано належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог за спливом строку позовної давності, просять скасувати прийняту у справі постанову в оскаржуваній частині та задовольнити позов. В іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених у цій справі позовних вимог, разом з тим дійшов помилкових висновків про пропуск строку позовної давності.
Заявники посилаються на те, що строк позовної давності ними не пропущено, оскільки з позовними вимогами вони звернулись з моменту, коли дізнались про порушене право.
Так, ОСОБА_1 дізнався про порушення його прав лише після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_4, та в межах трьохрічного строку позовної давності звернувся до суду.
ОСОБА_2 про порушення своїх прав дізнався з моменту подання його батьком - ОСОБА_1 . позовної заяви, яка є предметом розгляду у цій справі.
Об`єктивної можливості дізнатися раніше про наявність оспорюваного договору та порушення їх прав заявники не мали.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 погоджується з її доводами та її підтримує.
Аналогічно ОСОБА_1 у поданому ним відзиві погодився з доводами касаційної скарги ОСОБА_2 .
Відзив на касаційні скарги іншими учасниками справи не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2, заявляючи самостійні вимоги, оспорюють дійсність договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 1991 року між виробничим об`єднанням "Укрзахідвугілля" та ОСОБА_4 із скасуванням державної реєстрації права власності останньої на цей об`єкт нерухомості.
На момент укладення вказаного договору купівлі-продажу були чинними Цивільним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 (далі - ЦК УРСР 1963 року); Кодексом про шлюб та сімʼю України від 20 червня 1969 року (далі - КпШС); Положенням про продаж громадянам в власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 19 травня 1989 року (далі - Положення), норми яких підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
У якості правової підстави визнання вказаного договору купівлі-продажу будинку недійсним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на статтю 48 ЦК УРСР 1963 року та статтю 145 КпШС, зокрема на те, що вони не надавали згоди на продаж і купівлю ОСОБА_4 спірного житлового будинку, у якому вони проживали і були зареєстровані, в тому числі в інтересах ОСОБА_2 , який на момент укладення договору був неповнолітнім.