Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа №639/1565/15-ц
провадження №61-48292св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Попрас Юлія Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2018 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року у складі суддів Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Попрас Ю. В., з позовом, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив: визнати частково недійсним договір купівлі-продажу 56/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_1, укладеного 23 листопада 2012 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині невключення його на стороні покупця 37/100 частин комунальної квартири; перевести на нього права покупця на 37/100 частин комунальної квартири; визнати за ним право власності на 37/100 частин квартири; визнати за ОСОБА_2 право власності на 63/100 частин комунальної квартири.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником 44/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_1 . 23 листопада 2012 року позивач спільно із ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбали інші 56/100 частин вказаної квартири, зокрема житлову кімнату, площею 16,3 кв.м та право власності на яку зареєстровано за останньою.
Позивач посилається на те, що перед укладенням договору передав ОСОБА_8 17 000 доларів США, як вартість за придбання 37/100 частин вказаної квартири, а інша частина коштів була сплачена відповідачем.
Посилаючись на наведене, позивач вважає себе власником 37/100 частин спірної квартири та стороною договору купівлі-продажу вказаного майна, оскільки придбав її спільно з відповідачем за особисті кошти, здійснив капітальний ремонт та сплачує комунальні послуги, тому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу 56/100 частин спірної квартири в частині 37/100 частин з переведенням на нього прав покупця цих частин та визнати за ним право власності на це майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що відповідач є дійсним покупцем спірної частини квартири, яку вона придбала за власні кошти. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог про придбання спірної частини квартири внаслідок внесення особистих коштів для створення спільної часткової власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на підтвердження набуття у власність позивачем та придбання частини квартири за особисті кошти у розмірі 17 000 грн надано достатньо доказів і такі обставини підтверджуються в тому числі показами свідків, а також фактом визнання цих обставин відповідачем ОСОБА_3, як продавця квартири. Разом з тим, суди попередніх інстанцій дали неналежну оцінку зібраним у справі доказам та розглянули справу за відсутності відповідача ОСОБА_3, хоча на її допиті наполягав позивач.
Суди дійшли помилкових висновків, що відповідач ОСОБА_2 придбала квартиру за власні кошти, оскільки такі обставини не підтверджені належним чином, а докази, на які посилаються суди, цього факту не доводять.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Обов`язковою (істотною) умовою договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна відповідно до статті 657 ЦК Україниє укладання його в письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК Україниправочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.