Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 335/11566/16-ц
провадження № 61-44807св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого
2018 року, у складі судді Мереуци М. А., та постанову апеляційного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року, у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному сумісному майні подружжя в порядку поділу майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 22 вересня 2006 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2015 року.
Під час шлюбу ними за спільні кошти було придбано автомобіль марки Geely модель Emgrand 7RV SKD, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 99 000 грн З метою купівлі вказаного автомобіля відповідачем за письмової згоди позивача укладено кредитний договір з ПАТ "Укрсоцбанк" від 23 січня 2014 року на суму 60 540 грн, зобов`язання по якому подружжям виконувалось спільно.
27 серпня 2015 року ОСОБА_2 без згоди позивача відчужив автомобіль ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку із зазначенням у ній ціни у 90 000 грн, яка є значно нижче його середньоринкової вартості.
20 жовтня 2015 року ОСОБА_3 відчужила автомобіль на користь ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 зазначала, що своєї згоди на продаж транспортного засобу, який є спільним майном подружжя, не надавала, а тому просила суд стягнути з відповідача на її користь Ѕ частину його середньоринкової вартості, встановленої у висновку Консультативно-автоекспертного бюро ТОВ "Виробничо-експертне підприємство Стандарт-Сервіс"
від 09 вересня 2016 року, згідно якого вартість транспортного засобу станом на 09 вересня 2016 року складала 160 146 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 08 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки Geely модель Emgrand 7RV, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, у розмірі 80 073 грн.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване відсутністю в матеріалах справи доказів використання ОСОБА_2 особистих коштів на придбання спірного автомобіля, а також на погашення грошового зобов`язання по кредитному договору, укладеного з метою купівлі даного автомобіля. Відповідач здійснив відчуження автомобіля проти волі позивача та не в інтересах сім`ї, а тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача грошової компенсації Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на спірний автомобіль, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі відповідач посилається на залишення судами попередніх інстанцій поза увагою тієї обставини, що після припинення між сторонами фактичних шлюбних відносин (з січня 2015 року), ним, як отримувачем кредитних коштів, самостійно здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором, кредитні зобов`язання по якому повинні бути включені до обсягу спільного майна подружжя.
Заявник вказує на невмотивоване відхилення судами доказів, поданих ним в обґрунтування належності йому особисто коштів, використаних як на здійснення першого внеску на придбання авто, так і на погашення заборгованості по кредитному договору, укладеного з метою купівлі спірного автомобіля.
Доводом касаційної скарги є також невідповідність дійсності експертного висновку щодо вартості спірного транспортного засобу, покладеного в основу оскаржуваних судових рішень, у зв`язку із проведенням оцінки без урахування пробігу, наявності або відсутності дорожньо-транспортних пригод, у яких брав участь транспортний засіб, та періоду його експлуатації.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені із додержанням вимог чинного матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим просить касаційну скаргу відхилити та залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами встановлено, що з 22 вересня 2006 року по 01 вересня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
22 січня 2014 року, у період шлюбу, сторонами було придбано автомобіль марки Geely модель Emgrand 7RV, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Між подружжям шлюбні відносини припинились у січні 2015 року, що підтверджується змістом дослідженого судами попередніх інстанцій рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2015 року, яким було розірвано шлюб між сторонами.
27 серпня 2015 року відповідачем даний автомобіль відчужено на користь ОСОБА_3
Згідно даних Регіонального сервісного центру в Запорізькій області МВС України, 20 жовтня 2015 року спірний автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_4
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1, посилаючись на незаконність відчуження транспортного засобу відповідачем, у зв`язку з відсутністюі на це її згоди, просила стягнути з відповідача на її користь вартість належної їй частки у спільному майні подружжя.
Відповідно до частини першої статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.