Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 621/302/17
провадження № 61-41793св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року, у складі судді Шахової В. В., та постанову апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2018 року, у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Бровченка І. О., Хорошевського О. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору позики, укладеного 01 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній, як позикодавець, передав у власність ОСОБА_2, як позичальнику, 242 151 грн, що, станом на момент укладення договору, еквівалентно 9 253 доларів США із терміном повернення - 31 грудня 2016 року. В обумовлений сторонами строк відповідач свої зобов`язання по договору позики не виконав, отриману ним суму грошових коштів не повернув, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду. У позові просив стягнути з відповідача суму основного боргу - 242 151 грн, штраф у визначеному умовами договору розмірі 10 % від суми позики за кожен місяць прострочки (несплати) - у сумі 24 215,10 грн та три проценти річних за прострочення грошового зобов`язання за січень-лютий 2017 року у розмірі 1 210,76 грн, а всього - 267 576,86 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Зміївськогорайонного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року, залишеним без постановою апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2018 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у сумі 242 151 грн, 24 215,10 грн штрафу за порушення зобов`язання, 816,02 грн - 3 % річних, а всього 267 182,12 грн.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що між сторонами існують договірні відносини з повернення позики. Позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем та надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується договором позики. Відповідач, натомість, свої зобов`язання по договору позики не виконав, ні у визначений договором строк, ні у подальшому, суму позики не повернув. Зазначене призвело до порушень прав позивача, які підлягають захисту, шляхом відшкодування відповідачем завданих позивачу збитків із урахуванням умов договору та положень статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінку поданій відповідачем розписці від 11 жовтня
2016 року, яка підтверджує факт отримання позивачем від відповідача грошових коштів у розмірі 1 200 425 грн, а також те, що ОСОБА_2 виконав свій обов`язок щодо повернення позики, який виник на підставі договору від 01 жовтня 2016 року.
Заявник також вказує на безпідставність відмови апеляційним судом у задоволенні його заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Зазначає, що він є особою з інвалідністю, а тому додатково отримувати довідку на підтвердження його тимчасової непрацездатності не є обов`язковим.
Позивач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направив.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
З установлених судом обставин справи вбачається, що 01 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно умов якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти у розмірі 242 151 грн, що є еквівалентом 9 253 доларів США згідно середнього курсу комерційного банку на день підписання договору.
У пункті 2 договору сторонами визначено, що повернення грошових коштів буде здійснюватись 31 грудня 2016 року за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Даним пунктом договору також передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати, боржник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від загальної суми боргу за кожен місяць прострочки.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.