Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 569/4746/17
провадження № 61-47611св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Рівненської міської ради Рівненської області,
третя особа - Управління житлово-комунального господарства,
особа, яка звернулась із апеляційною скаргою - 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року, у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області (далі - ВК Рівненської МР), третя особа - Управління житлово-комунального господарства, про визнання рішення недійсним.
В обґрунтування позову вказував, що у зв`язку із проходженням ним військової служби у діючій на той час в/ч № А-2647, йому на його синові, який також був військовослужбовцем вказаної в/ч, 29 травня 2002 року видано ордер на право зайняття житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Після виходу позивачем на пенсію, внаслідок ліквідації в/ч, він дізнався, що квартира, в якій він проживає, відноситься до числа службових.
Посилаючись на те, що наявний у нього ордер не є ордером на службове житло, а рішення ВК Рівненської МР від 16 квітня 2002 року про реєстрацію квартири АДРЕСА_1 як службової приймалось стосовно вже зайнятого позивачем житла та, крім того, з порушенням законодавчо визначеного порядку, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2018 року, у складі судді Харечка С. П., позов задоволено. Визнано недійсним рішення ВК Рівненської МР № 108 від 16 квітня 2002 року, в частині реєстрації квартири АДРЕСА_1 як службової.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виданий на ім`я ОСОБА_1 ордер від 29 травня 2002 року не містить відмітки про "службовий ордер", а тому не відповідає вимогам Додатку № 2 до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР. У зв`язку з цим є обґрунтованими доводи позивача про недійсність рішення ВК Рівненської МР № 108 від 16 квітня 2002 року.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року рішення місцевого суду скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач перебуває на квартирному обліку для покращення житлових умов у 4 Територіальному вузлі урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - 4 ТВУЗ), який є правонаступником в/ч А 2647. Зміст поданих ОСОБА_1 документів до 4 ТВУЗ свідчить про те, що зайнята ним квартира є службовою. Неналежна форма ордеру не є правовою підставою для визнання незаконним рішення ВК Рівненської МР № 108 від 16 квітня 2002 року про реєстрацію як службової квартири АДРЕСА_1, яке прийняте із дотриманням норм житлового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник посилається на залишення апеляційним судом поза увагою тієї обставини, що оскаржуване рішення відповідача № 108 від 16 квітня 2002 року було прийнято відносно зайнятого ним житла та без додержання порядку, встановленого законом. Вказане рішення перешкоджає позивачу здійснити приватизацію житла, в якому він проживає.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У запереченні на касаційну скаргу 4 ТВУЗ вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Звертає увагу, що позивач, перебуваючи на квартирному обліку у в/ч А-2647, а на даний час - у 4 ТВУЗ, кожного року подає до житлово-побутової комісії необхідні документи, з метою їх оновлення, в яких вказано, що квартира, де він проживає, є службовою.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пунктів 3, 4 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 (далі - Положення № 37) жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення. До числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі.