Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 511/219/18
провадження № 61-44087 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М. (суддя-доповідач) та Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року (у складі суддів: Заїкіна А. П., Карлаш А. А. та Погорєлової С. О.),
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до ОСОБА_3 та просив припинити стягнення з нього аліментів за виконавчим листом № 511/1131/17 від 31 липня 2017 року, виданого на підставі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області
від 31 липня 2017 року, які він сплачує на користь позивачки на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту набрання рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області законної сили, про виключення його, як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4, тобто з 09 жовтня 2017 року.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року, з нього стягуються аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, після цієї дати стягувати з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі ј частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення сином повноліття, тобто
до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі рішення суду був виданий виконавчий лист № 511/1131/17 від 31 липня 2017 року для примусового виконання.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 вересня 2017 року його позов до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства задоволено та відомості про нього, як батька дитини ОСОБА_4 були виключені з актового запису про її народження. Таким чином, підставою для припинення стягнення з нього аліментів позивач вважає виключення відомостей про нього із актового запису про народження та те, що він фактично батьком дитини не являється.
Крім того, позивач також просив стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки норми чинного законодавства України взагалі не передбачають припинення стягнення аліментів.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у разі задоволення позову у цій справі та припинивши стягнення аліментів на ОСОБА_10, будуть порушені права іншої дитини - ОСОБА_6, оскільки згідно вказаного рішення суду з позивача були стягнуті аліменти на утримання двох дітей наступним чином: на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто
до ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі ј частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто аліменти на утримання ОСОБА_6 визначені окремо тільки з 14 вересня 2029 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що оскільки, нормами Сімейного кодексу України не передбачено припинення стягнення аліментів в зв`язку з виключенням відомостей про батька з актового запису про народження дитини, а право заявника може бути захищено шляхом звернення з заявою про скасування судових рішень про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами.
Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
У касаційній скарзі скаржник просив поновити пропущений ним строк, посилаючись на те, що постанову Апеляційного суду Одеської області
від 06 серпня 2018 року отримав лише 27 серпня 2018 року, що підтверджено роздруківкою відстеження ідентифікатора міжнародного поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта (ukrposhta.ua).
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року, постанови Апеляційного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року, відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 511/219/18 із Роздільнянського районного суду Одеської області.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив задовольнити його касаційну скаргу, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року, постанову Апеляційного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, які суперечать вимогам чинного законодавства України, а висновки судів не невідповідність обставинам справи, оскільки рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 вересня 2017 року вже встановлено, що він не є батьком ОСОБА_4 та відомості з актового запису про народження ОСОБА_4, щодо нього, як про батька - виключені на підставі цього судового рішення. Крім того, посилається на те, що в інший спосіб захистити порушені його права, щодо стягнення з нього аліментів не може, тому судові рішення вважає незаконними та необґрунтованими, тобто на його думку такі судові рішення мають бути скасовані.
Відзив на касаційну скаргу
Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами було встановлено, що з 19 лютого 2013 року по 07 липня 2017 року сторони: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачка також має дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після реєстрації шлюбу 08 серпня 2013 року ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 відповідно до статті 126 СК України звернулись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про визнання батьківства ОСОБА_4 та позивач визнав себе батьком дівчинки. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області були внесені відповідні зміни до актового запису про народження № 2412 від 22 вересня 2011 року у відомості про батька дитини, прізвище та по-батькові дитини.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, після цієї дати стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі ј частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 вересня 2017 року виключено із актового запису № 241, складеного
22 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про батька - громадянина України ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У частині третій статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають, оскільки ухвалені з порушенням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.