Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 559/1470/16-ц
провадження № 61-5271св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Перша Дубенська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року у складі судді: Ралець Р. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Хилевич С. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Перша Дубенська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У визначений законодавством строк, він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте державним нотаріусом Першої Дубенської державної нотаріальної контори Тимощук Л. Л. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 Підставою для відмови є заповіт, складений ОСОБА_4 11 січня 1998 року, згідно якого все своє майно він заповів ОСОБА_2
Про існування заповіту позивачу стало відомо лише 10 травня 2016 року. Позивач вважав, що цей заповіт не відповідає волі заповідача, оскільки за життя батько не раз вказував, що склав заповіт на дітей - позивача та його сестру.
ОСОБА_1 зазначав, що його батько перебував в такому стані, що не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки він зловживав алкоголем та майже постійно перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Також заповіт не написано батьком власноручно, а виготовлений на друкарській машинці, підпис під заповітом не належить його батьку, також нотаріусом не було встановлено дієздатність особи, яка складає заповіт, оскільки у реєстрі нотаріальних дій відсутній запис документа, за яким встановлено особу ОСОБА_4 та відсутня копія такого документа.
ОСОБА_1 просив суд визнати заповіт ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої Дубенської державної нотаріальної контори Ревенко І. А., 11 січня 1998 року, зареєстрований в реєстрі за №1003, недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що оспорюваний заповіт був належним чином оформлений, з урахуванням передбачених чинним на той час законодавством вимог, а саме: складений у письмовій формі за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, із зазначенням місця та часу його складання, встановленням особи заповідача, підписаний заповідачем ОСОБА_4 у присутності нотаріуса і посвідчений державним нотаріусом Ревенко І. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1003.
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що заповідач зловживав спиртними напоями, а тому не міг усвідомлювати значення своїх дій, апеляційний суд вказав, що вони, що не підтверджені належними доказами. Більш того, наявна в матеріалах справи довідка КЗ "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" свідчить про те, що ОСОБА_4 на диспансерному обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебував (а.с. 69).
Аргументи учасників справи
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення не відповідають вимогам статті 264 ЦПК України. Вказує, що ОСОБА_4 не зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вважає неправильним висновок експерта № 16 від 23 квітня 2018 року, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_4 і в заповіті, і в реєстрі нотаріальних дій виконанні саме ОСОБА_4 у порушення частини п`ятої статті 102 ЦПК України суди безпідставно не викликали у судове засідання експерта для дачі пояснень по висновку.
Зауважує, що заповіт по своїй суті є одностороннім правочином і для його укладення достатньо волевиявлення однієї сторони, проте для його чинності є необхідним дотримання ряду вимог. Вважає, що заповіт ОСОБА_4 цим нормам не відповідає, оскільки волевиявлення заповідача не було вільним, не відповідало внутрішній волі та не спрямоване на настання наслідків. Звертає увагу на недотримання нотаріусом положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, які виявились у тому, що на момент посвідчення заповіту нотаріус не перевірив його особу та не встановив дієздатність, адже у реєстрі нотаріальних дій відсутній запис про документ, на підставі якого встановлено особа та відсутня його копія.
У травні 2019 року ОСОБА_2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Відзив мотивований безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки оспорюваний заповіт відповідає вимогам закону, встановленим на момент його вчинення.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.