Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 757/52913/17-ц
провадження № 61-36065св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Держава України в особі Кабінету Міністрів України, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у складі судді: Новак Р. В. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 07 лютого 2018 року, проте станом на 15 лютого 2018 року недоліки позивачем не усунуті, судовий збір не сплачено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Наданий позивачем витяг з кримінального провадження №22017050000000274 лише підтверджує факт реєстрації відповідної заяви (повідомлення) у ЄРДР та не може бути належним доказом встановлення в передбаченому законом порядку кримінального правопорушення, внаслідок якого заявнику завдано матеріальних збитків. Оскільки вироку позивачем суду не надано і не надано доказів на підтвердження факту завдання позивачеві майнових збитків, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору.
Аргументи учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому посилався на те, що суди порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позов стосується відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вчинення кримінального правопорушення - терористичного акту, передбаченого статтею 258 КК України, а тому позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 6 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну терористичним актом під час проведення антитерористичної операції.