Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 520/10429/16-ц
провадження № 61-46392св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_4,
особи, які не брали участі у справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2016 року у складі судді: Прохорова П. А. та постанову апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараш А. А., Заїкіна А. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою заінтересована особа - ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 1994 року, разом виховують двох спільних синів, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, заявник посилалася на необхідність встановлення факту проживання однією родиною через те, що ОСОБА_4 на день звернення до суду із позовом тяжко хворів, при цьому заявник та заінтересована особа офіційно зареєстрували шлюб лише 12 серпня 2016 року, а тому встановлення юридичного факту у судовому порядку забезпечить інтереси родини та дозволить в подальшому отримати спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер, про що Одеським МВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області видано свідоцтво про смерть від 04 листопада 2016 року серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 просила встановити факт сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 без реєстрації шлюбу з 1994 року по 12 серпня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2016 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без шлюбу з 1994 року по 12 серпня 2016 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимога про встановлення юридичного факту належним чином підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи. Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 1994 року по 12 серпня 2016 року впливає на права заявника щодо отримання спадщини та виникнення правових підстав для подальшого вирішення питання про поділ сумісно нажитого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 майна.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2016 року змінено. Абзац 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Встановити факт сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, без шлюбу з 01 січня 2004 року по 12 серпня 2016 року.". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції припустився помилки при визначенні періоду, з якого законом передбачено визнання проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу. При встановленні факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1994 року по 12 серпня 2016 року, судом першої інстанції не було враховано, що нормами Кодексу про шлюб та сім`ю України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) не передбачалось таке поняття, як "проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу".
Аргументи учасників справи
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2016 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове, яким залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду. При цьому посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди фактично вирішили спір про право в окремому провадженні, оскільки встановлення факту родинних відносин пов`язано із наступним вирішенням спору щодо права на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, оскільки у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають справи № 522/23712/16, № 522/8008/18 між тими самими сторонами.
У листопаді 2018 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2016 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове, яким залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду. При цьому посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що до участі у справі не були залучені заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вказує, що фактично суди вирішили спір про право, оскільки у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають справи № 522/23712/16, № 522/8008/18 між тими самими сторонами. Судові рішення у цій справі зачіпають майнові права інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 Вказує, що апеляційні скарги розглянуті неповноважним складом суду, що є порушенням права на справедливий суд та справа не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки між сторонами фактично існує спір про право.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 надала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що ОСОБА_4 за життя підтримав вимоги заяви. Вказує, що встановлення факту не пов`язується із вирішенням спору про право та вважає, що оскаржені рішення не порушують права та обов`язки ОСОБА_2
У лютому 2019 року ОСОБА_1 надала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що ОСОБА_4 за життя підтримав вимоги заяви. Вказує, що встановлення факту не пов`язується із вирішенням спору про право та вважає, що оскаржені рішення не порушують права та обов`язки ОСОБА_3
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційних скаргах, з таких мотивів.
При задоволенні заяви суд першої інстанції зробив висновок, що вимога про встановлення юридичного факту належним чином підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи. Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 1994 року по 12 серпня 2016 року впливає на права заявника щодо отримання спадщини та виникнення правових підстав для подальшого вирішення питання про поділ сумісно нажитого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 майна.
При зміні рішення суду першої інстанції апеляційний суд погодився із тим, що встановлення юридичного факту у судовому порядку необхідно для задоволення моральних потреб ОСОБА_4, який на час постановлення оскаржуваного рішення тяжко хворів, та підтвердження статусу ОСОБА_1 , як законної дружини ОСОБА_4, та визначення періоду спільного проживання сторін. Проте вказав, що суд першої інстанції неправильно визначив період, з якого законом передбачено визнання проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу.