Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 757/14595/18
провадження № 61-34997св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Кабінет Міністрів України, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року у складі судді: Вербової І. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст ухвал судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року у складі судді: Остапчук Т. В. справу передано за підсудністю в Покровський районний суд Дніпропетровської області.
ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не надала належних доказів її майнового стану та не наведено підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року визнано неподаною та повернуто.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримала 04 травня 2018 року, що підтверджується зворотним повідомленням, проте станом на 14 травня 2018 року скаржник не цікавиться провадженням у справі та не усунула недоліки апеляційної скарги, тому відповідно до статті 185 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною і повернути.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, повернуто особі, що її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 14 травня 2018 року на адресу Апеляційного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зареєстрована в канцелярії суду 14 травня 2018 року вх. № 23453 та передана судді-доповідачу 15 травня 2018 року. Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року повернуто особі, що її подала, заяву про звільнення від сплати судового збору слід повернути заявнику.
Аргументи учасників справи
У червні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду. При цьому посилається на те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував статтю 8 Закону України "Про судовий збір" та частину третю статті 136 ЦПК України.
У липні, вересні та грудні 2018 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких підтримує доводи касаційної скарги та просить її задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року справа призначена до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої ухвали), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.