ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23615/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Ткач І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду (головуючий - Кропивна Л.В., судді: Калатай Н.Ф., Агрикова О.В.)
від 16.02.2018
у справі № 910/23615/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Текора",
про звернення стягнення на предмет застави,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" (далі - ТОВ "Файрекс"), у якій просило у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Текора" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями), яка складається з: 882 838, 83 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625, 67 грн основного боргу, 65 772, 33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439, 98 грн процентів, 4 329 877, 17 грн пені, 205 127, 16 грн 3% річних, 5 000, 00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань, в сумі ціни продажу на публічних торгах, визначеної на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Файрекс", визначений у договорі застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Файрекс", а саме: трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск), інвентарний номер 242, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 кіоск, вакуумний вимикач, інвентарний номер 256, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР), інвентарний номер 258, розташований за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21, шляхом проведення публічних торгів із визначенням початкової ціни продажу предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
1.2.Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі №910/23615/15 позовні вимоги задоволені повністю.
1.3. Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у даній справі.
1.4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянт має право усунути недоліки, а саме подати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 102 638 10 грн та роз`яснено, що у випадку неусунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
1.5. Встановивши, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 апелянт отримав 01.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та беручи до уваги, що у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не були усунені, а саме: до суду не надані докази сплати судового збору в сумі 102 638, 10 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" повернуто скаржнику.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
2.1. Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
2.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-ухвала Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 4 Закону України "Про судовий збір", статей 163, 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України та статті 55 Господарського процесуального кодексу України, в редакції станом на момент подання позовної заяви.
Так, в касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" посилається на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі. Відповідач за подання апеляційної скарги мав сплатити судовий збір в розмірі 6 981, 90 грн (4 654, 59 грн - сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви: 310 306 *1.5%) х 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), а не 109 620, 00 грн як зазначено в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 про залишення апеляційної скарги без руху.
2.3. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 зупинено касаційне провадження у справі № 910/23615/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 907/9/17 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет застави після вирішення спору про виконання основного зобов`язання.
2.4. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 у справі №910/23615/15.
2.5. Учасники справи своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.
3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався суд
3.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Златобанк" до ТОВ "Файрекс" про звернення стягнення на предмет застави у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Текора" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями).
3.2. Залишаючи без руху апеляційну скаргу ТОВ "Файрекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у даній справі, суд апеляційної інстанції вказав, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 109 620, 00 грн (73 080,00 * 150%). При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на дату звернення ПАТ "Златобанк" із позовом у даній справі судовий збір мав складати 73 080, 00 грн.
ПАТ "Златобанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Файрекс" 30.08.2015, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на конверті, адресованому Господарському суду міста Києва.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на момент подання позову) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно з абзацом 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік становив з 1 січня 1218 грн.
З врахуванням наведених положень, суд апеляційної інстанції визначив розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні з позовом у даній справі, як максимальну ставку за подання позовної заяви майнового характеру 73 080, 00 грн (1218*60), де 1 218 - розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, 60 - кількість розмірів мінімальних заробітних плат, що відповідає максимальній ставці за подання позовної заяви майнового характеру.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом позову є звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Текора" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями) у розмірі: 882 838, 83 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625, 67 грн основного боргу, 65 772, 33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439, 98 грн процентів, 4 329 877, 17 грн пені, 205 127, 16 грн 3% річних, 5 000, 00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань.
3.3. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 викладено таку правову позицію.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до змісту частини другої статті 6 цього Закону у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
У разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису наведеної норми Закону і частин першої - четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) попередньо визначає розмір судового збору виходячи із ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або стягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.
За пунктом 3 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) ціна позову належала до обов`язкових реквізитів позовної заяви, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За змістом частини першої статті 55 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.