ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5096/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційних скарг Акціонерного товариства "Київенерго" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Головіна К.І.)
від 22.11.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дикунська С.Я., судді: Мальченко А.О., Жук Г.А.)
від 05.03.2019
у справі № 910/5096/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Київенерго"
про стягнення 937683,88 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про стягнення заборгованості за договором №1815/1617-БО-41/17 від 27.10.2016 у розмірі 937683,88 грн на підставі статті 193 Господарського кодексу України, статей 530, 625, 549 Цивільного кодексу України.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Київенерго" в порушення умов договору №1815/1617-БО-41/17 від 27.10.2016 купівлі-продажу природного газу не здійснював вчасно оплати за поставлений природний газ, внаслідок чого утворилася заборгованість та за прострочення оплати ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 216859,98 грн, 3% річних в розмірі 58632,53 грн та 269648,26 грн пені.
1.3. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заявлено клопотання про заміну відповідача - ПАТ "Київенерго" на його правонаступника - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") у зв`язку з чим також просив поновити строк для подання цього клопотання та додаткових доказів, що свідчать про факт правонаступництва вказаної особи.
1.4. Клопотання про заміну відповідача правонаступником обґрунтоване тим, що ПАТ "Київенерго" на підставі рішення Київської міської ради від 20.06.2017, у зв`язку із припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2011, повернуто майно до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що належить до енергетичного комплексу міста Києва. Вказане майно на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 та наказу Департаменту комунальної власності міста Києва від 01.08.2018 №370 закріплено на праві господарського відання за КП "Київтеплоенерго". Матеріально-правовою підставою зазначеного клопотання визначено, зокрема, частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання".
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №910/5096/18 поновлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пропущений процесуальний строк для подачі доказів, копію яких додано до клопотання про заміну Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та заміну Публічного акціонерного товариства "Київенерго" його правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі у справі №910/5096/18 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", (в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Акціонерне товариство "Київенерго") та Київською міською державною адміністрацією (далі - адміністрація) 27.09.2001 укладено Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва (далі - Угода), за умовами якої відповідачу ПАТ "Київенерго" передано у володіння і користування майно територіальної громади міста Києва, зокрема те, що забезпечує виробництво, постачання та транспортування теплової енергії;
- між ПАТ "Київенерго" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 27.10.2016 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1815/1617-БО-41/17 (з додатковими угодами № 1-5), відповідно до якого природний газ, який постачався за цим договором, використовувався ПАТ "Київенерго" виключно для виробництва теплової енергії, що споживалась бюджетними установами/організаціями;
- Київською міською радою 20.06.2017 прийнято рішення № 439/2661 "Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001, укладеної з Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго". Цим же рішенням встановлено продовжити дію Угоди до 26.04.2018 включно; внести відповідні зміни до Угоди згідно з додатком 1 до цього рішення; дію Угоди припинити з 27.04.2018;
- з огляду на припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", згідно наказу Департаменту комунальної власності міста Києва №224 від 04.05.2018 "Про закріплення основних засобів за комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" за комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" закріплено на праві господарського відання основні засоби (згідно з додатком 3) з дня, наступного за днем підписання акта приймання-передавання основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються виконавчому органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з володіння та користування ПАТ "Київенерго", що на момент передачі обліковуються за СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго". Згідно наказу Департаменту комунальної власності м. Києва №370 від 01.08.2018 внесено зміни до наказу № 224 від 04.05.2018 та доповнено його новими пунктами;
- відповідно до актів приймання-передачі основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва, виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго" майно, що на момент передачі обліковувались за СВП "КТЕЦ" ПАТ "Київенерго" від 31.07.2018;
- довідкою КП "Київтеплоенерго" від 21.09.2018 № 32АУ/6/1/1613 також підтверджено, що на балансі КМДА "Київтеплоенерго" обліковується майно комунальної власності територіальної громади м. Києва з вироблення теплової енергії (індивідуально визначене майно), яке передано виконавчому органу КМДА ПАТ "Київенерго" і раніше використовувалось для вироблення теплової енергії.
2.4. Відмовляючи у задоволенні клопотання про здійснення заміни відповідача ПАТ "Київенерго" на правонаступника - КП "Київтеплоенерго", місцевий господарський суд виходив із відсутності правових підстав для задоволення клопотання. За висновком суду першої інстанції, в цьому випадку відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва за борговими зобов`язаннями, оскільки положення частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" в частині їх поширення на суб`єктів господарювання, яким надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, кінцевий власник яких є відмінним від кінцевого власника суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), суперечить положенням частини четвертої статті 13, частин першої та четвертої статті 41, частини другої статті 61 Конституції України та не підлягає застосуванню до даного спору. В такому разі, виключається можливість заміни боржника (ПАТ "Київенерго") на КП "Київтеплоенерго" за зобов`язаннями ПАТ "Київенерго" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за відсутності волі КП "Київтеплоенерго" та факту передачі йому кореспондуючих такому зобов`язанню прав вимоги до споживачів.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що ухвала місцевого суду є такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/5096/18 в частині відмови у задоволенні клопотання про заміну відповідача АТ "Київенерго" його правонаступником - КП "Київтеплоенерго" Акціонерне товариство "Київенерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким клопотання задовольнити.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Київенерго":
- суди неправильно тлумачать положення частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки зазначеною нормою встановлено особливий вид правонаступництва. Факт зміни володільця майна, що використовується для виробництва теплової енергії, який відбувся, є достатньою підставою для заміни сторони у справі, зокрема відповідача його правонаступником;
- суди попередніх інстанцій не врахували, що КП "Київтеплоенерго" є суб`єктом господарювання у розумінні пункту 1 частини другої статті 55 Господарського кодексу України, до якого можуть бути застосовані положення частина третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання".
- судами не враховано обставини, що мають значення для справи, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18 про затвердження мирової угоди, не зважаючи на те, що ухвала набрала законної сили;
- в порушення статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України господарські суди не надали оцінку зібраним у справі письмовим доказам в цілому та не всебічно з`ясували обставин, на які посилалися сторони;
- судами не враховано правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 35/344-07, від 27.06.2018 у справі № 23/5009/3283/11.
3.3. Також не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/5096/18 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким залучити до участі у справі правонаступника ПАТ "Київенерго" - КП "Київтеплоенерго".
3.4. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України":
- скаржник стверджує, що суди не застосували закон, який підлягав застосуванню, а саме: статтю 191, частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання", частину першу статті 8, частину четверту статті 13, частини першу та четверту статті 41, частину другу статті 61, статтю 147, статтю 150 Конституції України та допустили порушення норм процесуального права, зокрема частини першу та другу статті 11, статтю 52, статтю 236 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
- на думку скаржника, частина третя статті 22 Закон України "Про теплопостачання" є імперативною нормою та не потребує наявності згоди (волі) суб`єкта господарювання, якому надано в користування майно з вироблення теплової енергії на правонаступництво, а також не містить вимог про залежність правонаступництва від наявності компенсаторних механізмів стягнення боргу зі споживачів. Не містить таких умов (вимог) щодо правонаступництва й інше чинне законодавство України;
- факт надання в користування майна з вироблення теплової енергії КП "Київтеплоенерго" підтверджено документально, що є законодавчо визначеною підставою для виникнення матеріального правонаступництва у КП "Київтеплоенерго" за борговими зобов`язаннями ПАТ "Київенерго" з оплати спожитих енергоносіїв перед компанією, що виникли у результаті використання майна з вироблення теплової енергії є факт отримання в користування (господарське відання) КП "Київтеплоенерго" майна з вироблення теплової енергії, що раніше використовувалось ПАТ "Київенерго", і таке матеріальне правонаступництво відбулось з моменту надання КП "Київтеплоенерго" в користування майна з вироблення теплової енергії, у зв`язку з чим замінився боржник у зобов`язанні;
- суди у рішеннях, що оскаржуються, не надали належної оцінки правовій природі 3% річних, інфляційних нарахувань як міри компенсації за користування грошовими коштами та неустойки. Так, на думку позивача, боргові зобов`язання з інфляційних втрат, 3% річних та пені є похідними та нерозривно пов`язані з основним зобов`язанням за договором купівлі-продажу природного газу і виникли внаслідок здійснення господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії для задоволення суспільних потреб громади міста Києва. Таким чином, при настанні обставин, передбачених ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", первісний боржник вибуває із зобов`язання в цілому, а не тільки з його частини, і вся сукупність прав і обов`язків, які становлять зміст зобов`язання, переходить до нового боржника;
- помилковими, на думку скаржника, є висновки судів попередніх інстанцій про дискримінаційний характер норми, закріпленої у частині третій статті 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки не враховано ні висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях "Пічкур проти України" від 07.11.2013 та "Вілліс проти Сполученого Королівства" щодо визначення терміну "дискримінація", ні відсутність обставин, які б свідчили про дискримінацію Комунального підприємства "Київтеплоенерго" зазначеною нормою;
- застосування положень частини другої статті 61 Конституції України як норми прямої дії у спірних правовідносинах є безпідставним, оскільки власність гарантує не лише права власників, а й зобов`язує, покладає на них певні обов`язки. Саме про це йдеться у статтях 13 і 41 Конституції України, відповідно до яких використання власності не може завдавати шкоди людині, правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Отже, для реалізації закріпленого в Конституції України права власності потрібні галузеві закони, які встановлюють конкретні норми використання власником належного йому майна з урахуванням інтересів усіх суб`єктів правовідносин;
- частина 6 статті 11 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду повноваження дійти висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України і не застосовувати такий закон, що суперечить принципу верховенства права, що закріплений у статті 8 Конституції України та статті 150 Конституції України, що визначає повноваження Конституційного Суду України;
- скаржник вважає, що незастосування закону, який не втратив чинність, і щодо якого не ухвалено рішення Конституційного Суду України про визнання його неконституційним, у цьому випадку порушує принцип правової визначеності як елемент верховенства права в частині непередбачуваності застосування чинних правових норм та порушення державою обов`язку дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію.