ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/19918/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Пінчук В.І.)
від 06.07.2017
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Чорногуз М.Г., судді: Хрипун О.О., Агрикова О.В.)
від 08.01.2019
у справі № 910/19918/16
за позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов`язання перерахувати 5 771 459,87 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Гузієнко Я.М.
відповідача - не з`явилися
третьої особи - Костюченко І.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання ПАТ "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку Оберемка Р.А. перерахувати на користь НБУ кошти, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими та майновими поручителями) заборгованості за заставленими кредитами, згідно з договорами застави майнових прав від 07.03.2014 №14/ЗМП, від 01.04.2014 №27/ЗМП, від 14.04.2014 №27/ЗМП-1 в розмірі 5 771 459,87 грн, розрахованої станом на 17.10.2016.
1.2. Позовні вимоги з посиланням на п. 1.30 глави 1 розділу III та пункту 2.21 глави 2 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку від 05.07.2012 №2 (зі змінами), статті 610, 1054 ЦК України, статті 20 Закону України "Про заставу", статті 1, 46, 50, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статтю 7 Закону України "Про Національний банк України" обґрунтовані тим, що Банком не здійснено перерахування на користь Національного банку України коштів, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими майновими поручителями) заборгованості за заставленими кредитами згідно з договорами застави майнових прав розрахованої станом на 17.10.2016, що є порушенням прав та інтересів Національного банку України як кредитора та регулятора.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у справі №910/19918/16 позов задоволено. Зобов`язано ПАТ "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи перерахувати на користь Національного банку України кошти, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими та майновими поручителями) заборгованості за заставленими кредитами, згідно з договорами застави майнових прав №14/ЗМП від 07.03.2014, №27/ЗМП від 01.04.2014, №27/ЗМП-1 від 14.04.2014 у загальній сумі 5771459,87 грн.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у справі №910/19918/16 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Національним банком України, як кредитором, та Публічним акціонерним банком "Європейський газовий банк", як позичальником, 07.03.2014 укладено кредитний договір № 14, за умовами якого НБУ надає позичальнику кредит для збереження ліквідності у сумі 99000000,00 грн на строк з 07.03.2014 по 27.02.2015 (включно) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами згідно з умовами, визначеними договором;
- з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором №14, між НБУ, як заставодержателем, та ПАТ "Європейський газовий банк", як заставодавцем, 07.03.2014, укладено договір застави майнових прав №14/ЗМП, предметом застави за яким є майнові права за кредитними договорами, укладеними між заставодавцем і юридичними особами (боржники), перелік яких наведений у додатку №1 до договору застави № 14/ЗМП; станом на 28.02.2014 заборгованість за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Європейський газовий банк" і боржниками становила 450942666,62 грн. Зобов`язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки, тощо;
- між Національним банком України, як кредитором, та ПАТ "Європейський газовий банк", як позичальником, 01.04.2014 укладено кредитний договір №27, за умовами якого, з урахуванням додаткового договору №1, НБУ надає позичальнику кредит для збереження ліквідності у сумі 200000000 грн на строк з 01.04.2014 по 25.03.2015 (включно), окремими траншами, а саме: 37200000 грн - 01.04.2014, 37200000 грн - 02.04.2014, 372000000 грн - 03.04.2014, 372000000 грн - 04.04.2014, 37200000 грн - 07.04.2014, 14000000 грн 14.04.2014 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами згідно з умовами, визначеними договором. Зобов`язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки, тощо;
- з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором №27, між НБУ як заставодержателем, та ПАТ "Європейський газовий банк", як заставодавцем, 14.04.2014, укладено договір застави майнових прав №27/ЗМП-1, предметом застави за яким є майнові права за кредитними договорами, укладеними між заставодавцем і юридичними особами (боржники), перелік яких наведений у додатку №1 до договору застави №27/ЗМП-1 станом на 14.04.2014 заборгованість за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Європейський газовий банк" і боржниками становила 92110700 грн. Зобов`язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки, тощо;
- вказані договори укладено відповідно до постанов правління НБУ від 24.02.2014 №91, від 26.02.2014 №103 та від 07.03.2014 №127/БТ;
- у додатках №1 сторонами визначено позичальників та кредитні договори, майнові права відповідача за якими передано у заставу відповідно до договорів застави;
- на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 №424 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення №57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк";
- відповідно до постанови Правління НБУ від 17.11.2014 №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 18.11.2014 №121 "Про початок процедури ліквідації АТ "Єврогазбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "Єврогазбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" Ковальова В.М.;
- Національний банк України 12.12.2014 звернувся із заявою №06-306/23059 про кредиторські вимоги НБУ до АТ "Єврогазбанк", в якій були заявлені вимоги за кредитними договорами, під забезпечення майнових прав: №14/ЗМП від 07.03.2014, №27/ЗМП від 01.04.2014, №27/ЗМП-1 від 14.04.2014;
- згідно із зазначеними договорами застави майнових прав предметом застави за цими договорами є майнові права, що укладені між ПАТ "Європейський газовий банк" (заставодавцем) і юридичними особами, перелік яких наведено у додатку №1 до договору застави майнових прав (боржники, позичальники), що є його невід`ємною частиною;
- до Національного банку України 23.04.2015 надійшло підтвердження від відповідача, відповідно до якого Уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" визнано кредиторські вимоги Національного банку України;
- виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів своїм рішенням від 26.02.2015 затвердила результати інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси (оголошення з офіційного сайту Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації);
- на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частин п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 02.11.2015 №197 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Єврогазбанк" на 2 роки до 17.11.2017 включно;
- рішенням делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Єврогазбанк", визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемку Роману Анатолійовичу до 17.11.2017 включно;
- у разі одержання від позичальників (фінансових та майнових поручителів) коштів у рахунок погашення заборгованості за заставленими кредитами відповідач зобов`язаний був перерахувати такі кошти заставодержателю, тобто Національному банку України, натомість відповідач жодних дій щодо перерахування коштів від погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами в розмірі 5771459,87 грн не здійснив.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що всі кошти, що надійшли в погашення зобов`язань за кредитними договорами, права вимоги за якими передані в заставу Національному банку в силу частини першої статті 52 Закону України "Про заставу" є предметом застави, який забезпечує виконання зобов`язань банку (позичальника) за кредитним договором.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 910/19918/16, ПАТ "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку Оберемка Р.А. подало касаційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку Оберемка Р.А.:
- судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень застосовано статтю 52 Закону України "Про заставу" і статтю 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", нехтуючи вимогами статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції порушили вимоги частини третьої статті 46 та статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо дотримання порядку чергового та позачергового задоволення кредиторський вимог;
- судами попередніх інстанцій порушено положення статті 236 Господарського процесуального кодексу України, норми якої наголошують, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 20.06.2018 у справі №910/20125/16, від 18.04.2018 у справі №910/8132/17, у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №333/4924/15ц.
3.3. У письмових поясненнях Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримує доводи та вимоги касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку та зазначає про пріоритетність застосування до даних правовідносин статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в зв`язку з чим просив рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Національний банк України просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі №910/19918/16 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
3.5. Національний банк України звернувся до суду касаційної інстанції з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що дана справа містить виключну правову проблему, і передача даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний господарський суд не вбачає у справі №910/19918/16 виключної правової проблеми, наявність якої, в силу приписів частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, була б підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання Національного банку України слід відмовити.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
4.2. Статтею 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
4.3. Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
4.4. Згідно із статтею 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на початок ліквідації) Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити:
1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується;
2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду;
4) прізвище, ім`я та по батькові уповноваженої особи Фонду;
5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
4.5. Статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов`язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду:
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;