ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/422/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Державного підприємства
"Регіональні електричні мережі" - не з`явився,
Публічного акціонерного товариства
"Лисичанськвугілля" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 (у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О. (головуючий), Шутенко І.А., Плахов О.В.)
та рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2018 (суддя Зюбанова Н.М.)
у справі № 913/422/18
за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля"
про розірвання договору про постачання електричної енергії на підставі конкурсних торгів,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2018 року Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - ДП "Регіональні електричні мережі") звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" (далі - ПАТ "Лисичанськвугілля"), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило розірвати укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії на підставі конкурсних торгів від 28.12.2017 № 7.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості електричної енергії, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.11.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено факт істотного порушення відповідачем умов договору відповідно до положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а, відтак, підстав для розірвання договору у судовому порядку немає.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2019 року ДП "Регіональні електричні мережі" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу ДП "Регіональні електричні мережі" обґрунтовує неповним з`ясуванням судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення. Зокрема, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано частину 2 статті 651 ЦК і не надано належної оцінки доведеності позивачем усіх ознак істотного порушення відповідачем умов договору, а саме: значної різниці між тим, на що позивач розраховував при укладенні договору, та тим, що фактично отримав, наявності реальних збитків у вигляді застосування до позивача штрафних санкцій, що стало наслідком невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленої електричної енергії.
Учасники справи в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 28.12.2017 між ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії (постачальник) і ПАТ "Лисичанськвугілля" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії на підставі конкурсних торгів № 7, за умовами якого постачальник зобов`язався постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електричних установок, а споживач прийняв зобов`язання оплачувати її вартість. Згідно з пунктом 1 договору його загальна вартість орієнтовно становить 189 458 390,83 грн.
Договір набирає чинності з 01.01.2018 і укладається на термін до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (пункт 9.4 договору).
ДП "Регіональні електричні мережі" належним чином виконано прийняті зобов`язання та поставлено електричну енергію відповідно до умов договору.
Оскільки ПАТ "Лисичанськвугілля" як споживач електричної енергії належним чином не виконало зобов`язання за договором щодо оплати вартості отриманої електричної енергії, ДП "Регіональні електричні мережі" звернулося до суду з позовом про розірвання договору про постачання електричної енергії на підставі конкурсних торгів від 28.12.2017 № 7 з підстав, передбачених частиною 2 статті 651 ЦК.
Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
У частині 1 статті 627 ЦК визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом із тим законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Так, за частиною 2 статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині 2 статті 651 ЦК, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. За імперативними приписами як статті 651 ЦК, так і статті 188 Господарського кодексу України, якою визначено, зокрема порядок розірвання господарських договорів, зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.