ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/65/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
(суддя - Рочняк О.В.)
від 16.05.2018
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Кравчук Н.М., Хабіб М.І.)
від 10.01.2019,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до 1) публічного акціонерного товариства "Акцент-банк"
2) приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",
про солідарне стягнення заборгованості в сумі 441 540,86 грн,
В С Т А Н О В И В:
у січні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Господарського суду Дніпропетровської області позов про стягнення солідарно з ПАТ "Акцент-Банк" та ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" 441 540,86 грн, з яких 147 287,67 грн 6% річних та 294 253,19 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачами зобовʼязань щодо сплати боргу за простим векселем № 7033646200564 від 04 травня 2000 року.
Господарський суд Дніпропетровської області, керуючись приписами ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, передав справу № 904/65/18 за виключною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення шести відсотків відповідно до п. 2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону у сумі 147 287,67 грн оскільки позивач не довів факту предʼявлення оригіналу векселя №7033646200564 відповідачу-2, не вчинив протест векселя, чим позбавив відповідача можливості пересвідчитися у тому, що позивач є законним векселедержателем оригіналу векселя. У стягненні 294253,19 грн інфляційних втрат, місцевий суд відмовив, пославшись на те, що спірні правовідносин щодо стягнення заборгованості за векселем врегульовані правовими нормами, якими не передбачено стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання зобовʼязання за векселем.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, зокрема, ст. ст. 196, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі і норм процесуального права - ст. ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх обставин справи. Зазначає, що листом від 09.04.2015 звернувся до відповідача-2 про оплату до 12-00 17.04.2015 восьми векселів на загальну суму 8 000 000 грн, зокрема, спірного векселю №7033646200564 на суму 1 000 000,00 грн.
Вважає, що 6 % повинні нараховуватись з 18.04.2015 - з наступного дня, після кінцевої дати запропонованої ним для оплати векселів у листі від 09.04.2015. Вважає, що зобовʼязання за векселем № 7033646200564 є грошовими, а тому на вимогу кредитора застосування ст. 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин є обовʼязковим та законним в Україні, що також не взято до уваги місцевим господарським судом.
ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що спірні правовідносини сторін врегульовані вексельним законодавством, яке не передбачає стягнення інфляційних втрат, відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України. Вказує, що позивач не предʼявив йому оригіналу векселя з дотриманням вимог ст. 33, 34 Уніфікованого закону, а надіслав копію векселя поштою, як додаток до листа від 09 квітня 2015 року. Вважає, що оскільки не було належного предʼявлення позивачем оригіналу простого векселя до оплати, обовʼязок ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" щодо здійснення платежу за цим векселем виник після прийняття Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 15 березня 2018 року у справі № 904/9108/15 про стягнення 995 000,00 грн за таким векселем.
АТ "Акцент Банк" подало до суду відзив на касаційну скаргу, в яких просить відмовити в задоволенні касаційної скарги. Вважає, що судами постановлені рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановленого господарськими судами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є держателем простого векселя № 7033646200564 виданого 04.05.2000 ВАТ "Прикарпаттяобленерго", за яким останній зобовʼязався сплатити "Українському кредитному банку" за предʼявленням 1 000 000,00 грн, але не пізніше 01.01.2015.
На звороті вказаного простого векселя міститься проставлений "Українським кредитним банком" бланковий індосамент на предʼявника із застереженням "без обороту на мене". Вказаний індосамент підписаний головою правління та головним бухгалтером "Українського кредитного банку", скріплений печаткою банку.
Судами встановлено, що ПАТ "Акцент-Банк" є правонаступником Українського кредитного банку.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як держатель простого векселя № 7033646200564 від 04.05.2000, листом від 9 квітня 2015 року №26-2586/1.2-15 звернулось до ПАТ "Прикарпаттяобленерго" з пропозицією оплатити до 12-00 17 квітня 2015 року вісім векселів, у тому числі й вексель №7033646200564 на суму 1 000000,00 грн.
До листа ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було додано копії восьми векселів на 8 аркушах.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі № 904/9108/15 позов задоволено частково з врахуванням сплати ПАТ "Прикарпаттяобленерго" 5 000,00 грн. Стягнуто з ПАТ "Прикарпаттяобленерго" на користь ПАТ "Національної акціонерної компанія "Нафтогаз України" 995 000,00 грн за простим векселем № 7033646200564. У позові до ПАТ "Акцент-Банк" відмовлено. Повний текст рішення складено 26 березня 2018 року.
13.04.2018 відповідач-2 сплатив ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 995 000,00 грн за простим векселем №7033646200564 від 04.05.2000, що підтверджено платіжним дорученням № 10410 від 13 квітня 2018 року.
Позивач, посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем-2 заборгованості за простим векселем № 7033646200564 від 04.05.2000, звернувся до суду у цій справі про стягнення 147 287,67 грн 6% річних та 294 253,19 грн інфляційних втрат нарахованих за період з 18.04.2015 до 30.09.2018.
Відносини, повʼязані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України від 05.04.2001 року №2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні", від 23.02.2006 року №3480-І\/ "Про цінні папери та фондовий ринок", від 06.07.1999 № 826-ХІ\/ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 №827-ХІ\/ "Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 № 828-ХІ\/ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".
Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).