ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 370/1288/15
Провадження № 14-612цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г .,
учасники справи:
заявник – ОСОБА_12 ,
заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС МЮ України), державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Думанська Аліна Леонідівна (далі - державний виконавець),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_12
на постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року в складі колегії суддів Савченка С. І., Верланова С. М., Голуб С. А.
у справі за скаргою ОСОБА_12, заінтересовані особи: ВПВР Департаменту ДВС МЮ України, державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮ УкраїниДуманська А. Л., на дії та постанову державного виконавця, та
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2018 року ОСОБА_12 звернувся до суду зі скаргою, у якій зазначав, що 01 грудня 2015 року державним виконавцемприйнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 49517898 на підставі виконавчого листа № 370/1288/15-ц, виданого 22 жовтня 2015 року Макарівським районним судом Київської області, прозвернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки площею 9,971 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на території Макарівської селищної ради Київської області, що належить ОСОБА_12 на праві власності.
Постановою державного виконавця від 10 травня 2017 року вказаний виконавчий документ повернуто стягувачу - Публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк" (далі - ПАТ "Європейський газовий банк") за його заявою. Цього ж дня державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_12 виконавчого збору у розмірі 6 813 515,56 грн за виконавчим провадженням № 49517898.
Позивач вважав, що постанова державного виконавця про стягнення з нього виконавчого зборує незаконною, оскільки рішення суду не виконане, а іпотечне майно не реалізоване, тому стягнення судового збору згідно із частиною другою статті 27 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII"Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) можливе лише в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута.
Просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 10 травня 2017 року про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 6 813 515,56 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року скаргу задоволено. Постанову державного виконавця від 10 травня 2017 року ВП №49517879 про стягнення виконавчого збору скасовано.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту ДВС МЮ України задоволено частково, ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_12 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що виконавче провадження, у межах якого прийнято оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, відкрито на підставі виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області, тому вказана постанова підлягає оскарженню через суд, який видав виконавчий документ, отже, вказаний спір повинен розглядатися за правилами цивільної юрисдикції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 12 грудня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 грудня 2018року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Суди встановили, що на примусовому виконанні уВПВР Департаменту ДВС МЮ України(виконавче провадження № 49517898) перебуває виконавчий лист № 370/1288/15-ц, виданий 22 жовтня 2015 року Макарівським районним судом Київської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки площею 9,971 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на території Макарівської селищної ради Київської області, що належить ОСОБА_12 на праві власності (т. 1, а. с. 136, 137).
Постановою державного виконавця від 10 травня 2017 року виконавчий лист № 370/1288/15-ц, виданий 22 жовтня 2015 року Макарівським районним судом Київської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки площею 9,971 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на території Макарівської селищної ради Київської області, що належить ОСОБА_12 на праві власності, повернуто стягувачу - ПАТ "Європейський газовий банк" за його заявою (т. 1, а. с. 138, 139).
Постановою державного виконавця від 10 травня 2017 року стягнуто з ОСОБА_12 виконавчий збір у розмірі 6 813 515,56 грн (т. 1, а. с. 140).
Вважаючи постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору неправомірною, у січні 2018 року ОСОБА_12 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив скасувати постанову про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон № 1404-VIII та зміни до ЦПК України, внесені відповідно до цього Закону.
Оскільки ОСОБА_12 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця у січні 2018 року, а постанова винесена у травні 2017 року, то на спірні правовідносини поширюється саме Закон № 1404-VIII, згідно зі статтею 1 якоговиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.