П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 815/993/18
Провадження № 11-22апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М ., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року (суддя Кравченко М. М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року (у складі колегії суддів Єщенка О. В., Димерлія О. О., Шеметенко Л. П.) у справі за його позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича (далі - державний реєстратор), Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області"
(далі - КП "Реєстраційна служба Одеської області"), третя особа ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13 вересня 2017 року № 37042051 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на об`єкт нерухомого майна (будинок), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що оскаржуване рішення держаного реєстратора прийнято усупереч вимог Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV), ч. 3 ст. 364 Цивільного кодексу України
(далі - ЦК України), п. 57, 58 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року за № 868, оскільки державний реєстратор вчинив реєстраційну дію без згоди позивача, як співвласника об`єкту нерухомості, з якого був виділений новостворений об`єкт, та з порушенням його права власності.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент постановлення цієї ухвали, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивачу роз`яснено, що спірні правовідносини регламентовані нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Не погодившись із такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_3 зазначив, що у спірних правовідносинах державний реєстратор здійснює владні управлінські функції, тобто за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 січня 2019 року передав вказану вище справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України, оскільки учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
05 листопада 1957 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 придбали в рівних частках будинок, що розташований на земельній ділянці, загальною площею 549 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .
16 березня 2006 року ОСОБА_6 подарувала Ѕ частку зазначеного будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у рівних частинах кожному. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ними 29 березня 2006 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, про що 18 червня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 5347.
Після її смерті відкрилася спадщина на частку домоволодіння в АДРЕСА_1 .
У лютому 2007 року ОСОБА_4 (син померлої ОСОБА_5 ) звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з цивільним позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, зокрема, на частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 11
(справа № 2-70/07).
Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 01 лютого 2007 року визнав за ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом право власності на 37/50 частки будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У цьому рішенні судом також було визначено частку житлового будинку, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - 13/50 частки в рівних частинах кожному. Рішення суду набрало законної сили і є чинним.
15 лютого 2007 року ОСОБА_4 зареєстрував право власності на 37/50 частки будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, сторони у справі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
З 2007 року між співвласниками зазначеного домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . виникали спори про усунення перешкод у користуванні належними їм частинами будинку, зокрема щодо знесення об`єктів самочинного будівництва та користування земельною ділянкою під домоволодінням.
Так, у вересні 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 звернулися до Малиновського районного суду м. Одеси з цивільним позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та визначення права користування земельною ділянкою (справа № 1519/12125/12).
Справа судами розглядалась неодноразово.
За результатом розгляду вказаної справи Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 23 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2016 року, позов задовольнив частково. Суд зобов`язав ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні проїздом до фасадної частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Встановив порядок користування земельною ділянкою, розташованою за вказаною адресою, а саме: в користування ОСОБА_4 суд виділив ділянку площею 274,5 кв. м., а в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ділянку площею 274,5 кв. м. У спільному користуванні співвласників домоволодіння суд залишив земельну ділянку площею 36 кв. м. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Рішення суду набрало законної сили і є чинним.
Крім того, у червні 2010 року ОСОБА_4 звертався до Малиновського районного суду м. Одеси з цивільним позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування площею 64 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання відповідачів знести об`єкт самочинного будівництва
(справа № 2-5803/10 (провадження №22-ц-9578/11).
Малиновський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 07 грудня 2010 року позов задовольнив та зобов`язав ОСОБА_7 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою загального користування шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва.
Апеляційний суд Одеської області рішенням від 20 січня 2015 року скасував рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково. Зобов`язав ОСОБА_3 та ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 належною йому частиною будинку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Це рішення набрало законної сили і є чинним.
У серпні 2014 року ОСОБА_3 звертався до Малиновського районного суду м. Одеси з цивільним позовом до ОСОБА_4, треті особи: Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, ОСОБА_7, про усунення перешкод у розрахунку часток між співвласниками домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 (справа № 521/14714//14-ц).
Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 22 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.
26 лютого 2015 року на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси у цивільній справі №№ 2-5803/10 ОСОБА_4 видано виконавчі листи, а 17 лютого 2015 року державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси були відкриті виконавчі провадження № 46883725 та № 46883527.
15 лютого 2016 року за невиконання боржниками ( ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ) виконавчого документа у цивільній справі № 2-5803/10 державний виконавець направив до Малиновського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області та до прокуратури Малиновського району м. Одеси заяву щодо притягнення боржників до кримінальної відповідальності.
У вересні 2017 року ОСОБА_4 виділив в натурі частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, у самостійний об`єкт
нерухомості - будинок АДРЕСА_1 загальною площею 234,4 кв. м, технічну документацію на який виготовило ТОВ "Південьжитлобуд".
11 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який виділений в натурі (в самостійних обʼєкт нерухомості).
За результатом розгляду вказаної заяви 13 вересня 2017 року державний реєстратор прийняв рішення № 37042051 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок, загальною площею 234,4 кв. м.,що розташований за адресою: АДРЕСА_1, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис № 22298499. Підставою для реєстрації слугували такі документи: технічний паспорт на будинок; висновок ТОВ "Південьжитлобуд" щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2007 року (цивільна справа № 2-70/07) про визнання права власності на спадкове майно.
Вважаючи протиправним прийняте державним реєстратором рішення від 13 вересня 2017 року № 37042051 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно (житловий будинок), ОСОБА_3 звернувся до суду із цим адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.