У Х В А Л А
13 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 240/4857/18
Провадження № 11-454за19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула матеріали скарги ОСОБА_9 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судувід 22 березня 2019 року у справі № 240/4857/18 за позовом ОСОБА_9 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (далі - УПСЗН) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання донарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості домоволодінняі
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до УПСЗН,у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність цього органу, що полягає у невиплаті коштів;
- зобов`язати УПСЗН донарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості її домоволодіння, яке знаходилося за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням індексації балансової вартості житлового фонду за 2007, 2011 - 2018 роки.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 15 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, в задоволенні позову відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 березня 2019 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки за цією категорією справ не передбачено можливості касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
26 квітня 2019 року позивач, посилаючись на положення статей 328-331 КАС України, звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою,у якій просить скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року, зобов`язати суд касаційної інстанції розглянути його касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року з урахуванням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
На обґрунтування скарги ОСОБА_9 зазначила, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження за її скаргою із посиланням на те, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності та не врахував вимоги підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки суд першої інстанції постановив за аналогічними позовними вимогами різні судові рішення. На думку позивача, ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього, оскільки понад 400 осіб перебувають з 2007 року на черзі в УПСЗН на виплату компенсації за втрачене майно та мають право на її отримання з урахуванням індексації балансової вартості житлового фонду за 2007 - 2009 роки.
Проте подана скарга не може бути прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з огляду на таке.
Стаття 237 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, передбачала можливість звернення до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень в адміністративних справах з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції, якою не передбачено процедури перегляду судових рішень з підстав, визначених статтею 237 КАС Українив редакції до 15 грудня 2017 року.
Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У КАС України чітко визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.