Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 484/3214/17
провадження № 51-7092км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Дронової І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2018 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150110002478 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Єланця Єланецького району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 ), судимого за вироком Первомайського районного суду Миколаївської області від 21 квітня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки й звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і встановлені ними обставини
За вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2016 року та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки два місяці.
Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 13 квітня 2018 року вказаний вирок змінив, перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 185 КК на ч.1 ст.185 КК, виключив з вироку рішення суду про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК, а також посилання на наявність судимості за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК призначенопокарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та відповідно до п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Згідно із вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він повторно 14 березня 2017 року приблизно об 11:00 прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2, належного потерпілому ОСОБА_2 Перебуваючи з дозволу потерпілого у приміщенні житлового будинку, в одній з кімнат ОСОБА_1 побачив пневматичну рушницю радянського виробництва 4,5 калібру і в цей час у нього виник умисел на крадіжку вказаної рушниці. Продовжуючи свій злочинний намір та корисливу мету, ОСОБА_1 скористався тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав цю рушницю вартістю 4 000 грн, чим завдав ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму. В подальшому ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку із безпідставною, на його думку, перекваліфікацією дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК з огляду на відсутність ознаки повторності. Свої твердження прокурор обґрунтовує тим, що за змістом кримінального закону, а саме положень ст. 32 КК та примітки 1 до ст. 185 КК питання про наявність кваліфікуючої ознаки належить вирішувати з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження на момент вчинення злочину, а тому зняття судимості після вчинення злочину, хоча і до моменту його виявлення правоохоронними органами, не впливає на юридичну оцінку діяння. За таких обставин прокурор вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 злочину 14 березня 2017 року обумовлює кваліфікацію його дій саме за ч. 2 ст. 185 КК за ознакою повторності, незалежно від того, що ухвалою місцевого суду від 10 травня 2017 року його було звільнено від відбування покарання за попереднім вироком, а потерпілий звернувся із заявою до правоохоронних органів 1 вересня 2017 року.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у таємному викраденні пневматичної рушниці ОСОБА_2 із домоволодіння останнього, за обставин, установлених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, в тому числі на показаннях обвинуваченого, який визнав винуватість в учиненні інкримінованого йому діяння, і в касаційній скарзі не заперечуються, як і не оспорюються прокурором вид та розмір призначеного покарання. Так само в касаційній скарзі не оскаржується рішення суду апеляційної інстанції в частині виключення з вироку суду першої інстанції рішення про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК.