ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019року
м. Київ
Справа № 761/8259/15-ц
Провадження № 14-602цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В . І., Золотнікова О. С ., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М. , Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О . Г.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_15 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпек" (далі - ТОВ "Гіпек"),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" (далі - ТОВ фірма "Консоль ЛТД"), Головне управління юстиції у місті Києві (далі - ГУЮ у м. Києві),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ТОВ фірми "Консоль ЛТД"
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року у складі судді Волошина В. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_15 до ТОВ "Гіпек", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ фірма "Консоль ЛТД", ГУЮ у м. Києві, про визнання майнових прав, та
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_15 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею майнові права на двокімнатну квартиру НОМЕР_3 на 7 поверсі та на машино-місце № НОМЕР_2 у підземному паркінгу в житлово-громадському комплексі на АДРЕСА_1 (перша черга будівництва, чотирисекційний будинок).
На обґрунтування вказаних позовних вимог ОСОБА_15 зазначила, що 24 жовтня 2001 року ТОВ "Гіпек" та ТОВ фірма "Консоль ЛТД" уклали договір спільної діяльності з будівництва житлово-господарського комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
05 грудня 2002 року вона та ТОВ фірма "Консоль ЛТД" уклали договір № 2161/322-10(р) про спільну діяльність з дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, згідно з умовами якого після закінчення будівництва цього багатоквартирного житлового будинку позивачці мала бути виділена в натурі "частка пайовика" у вигляді 2-кімнатної квартири на 7 поверсі, під будівельним номером НОМЕР_4, загальною проектною площею 82,0 кв. м, а позивачка у свою чергу зобов`язувалася внести грошові кошти (пай), запланований строк закінчення будівництва - 4 квартал 2004 року.
Додатковою угодою від 05 червня 2003 року № 1 до договору передбачався обов`язок позивачки додатково внести грошовий внесок, а ТОВ фірма "Консоль ЛТД" - передати їй додатково одне місце паркінгу № 45. Додатковою угодою від 26 вересня 2013 року № 3 до договору сторони погодили зміну назви багатоквартирного житлового будинку на житлово-громадський комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (перша черга будівництва, чотирисекційний будинок), а також номера спірної квартири - НОМЕР_3, загальної площі - 81,4 кв. м, назви - "машино-місце у підземному паркінгу", номера машино-місця - НОМЕР_2 та строку передачі спірної нерухомості - 4 квартал 2013 року.
Позивачка виконала у повному обсязі умови договору, однак відповідач не визнає її майнових прав, не подав оригіналів документів, необхідних для реєстрації її права власності на спірні приміщення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року позов ОСОБА_15 задоволено. Визнано за ОСОБА_15 майнові права на двокімнатну квартиру НОМЕР_3 на 7 поверсі та на машино-місце НОМЕР_2 у підземному паркінгу у житлово-громадському комплексі на АДРЕСА_1 (перша черга будівництва, чотирисекційний будинок). Стягнуто з ТОВ "Гіпек" на користь ОСОБА_15 судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
Задовольняючи указаний позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не виконав умов договору про спільну діяльність з дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 від 05 грудня 2002 року, зокрема, не подав оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Також суд вважав, що невизнання відповідачем майнових прав позивачки з підстав невиконання в повному обсязі третьою особою - ТОВ фірмою "Консоль ЛТД" зобовязань перед відповідачем за договором спільної діяльності з будівництва вказаного комплексу є безпіставним та порушує майнові права позивачки на нерухоме майно.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ фірми "Консоль ЛТД" відхилено, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року залишено без змін.
Погоджуючись з рішенням районного суду, апеляційний суд зазначив, що позивачка виконала свої зобов`язання за договором, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт, а тому фактично набула майнові права на новостворене майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Учервні 2017 року ТОВ фірма "Консоль ЛТД" подало до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд порушив норми процесуального права, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства, оскільки ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Вказав, що Господарський суд Київської області у справі № 911/5186Є14 визнав банкрутом ТОВ фірму "Консоль ЛТД" та призначив арбітражного керуючого. Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та розглядаються як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, у позовному провадженні.
Крім того, на його думку, суди надали неправильну оцінку правовідносинам, які виникли з договору про спільну діяльність з пайової участі у будівництві від 05 грудня 2002 року № 2161/322/10(р), укладеного позивачкою з третьою особою - ТОВ фірмою "Консоль ЛТД". Предметом цього спору є майнові правовідносини, які виникли між позивачкою і третьою особою - ТОВ фірмою "Консоль ЛТД", оскільки підставою виникнення майнового права є укладений між ними договір № 2161/322/10(р). Таким чином, у разі порушення умов цього договору, відповідачем у справі повинно бути саме ТОВ фірма "Консоль ЛТД", проте суди залишили це поза увагою і не залучили його до участі у справі як співвідповідача. Станом на час розгляду справи в судах будинок не завершений будівництвом, він не введений в експлуатацію, внаслідок чого позивачці не виділена її частка в натурі.
Вважає, що позивачка не довела факту порушення ким-небудь її майнових прав, а їх наявність у неї підтверджується договором № 2161/322/10(р), тобто повторного визнання зазначених прав у судовому порядку не потребує. Позивачка неправильно обрала спосіб захисту своїх прав, а суди, задовольнивши її позов, порушили норми матеріального права, а саме статті 190, 328, 331, 392, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 21 листопада 2018 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 грудня 2018 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди установили, що 24 жовтня 2001 року ТОВ "Гіпек" та ТОВ фірма "Консоль ЛТД" уклали договір № 0991/241-252 спільної діяльності з будівництва житлово-господарського комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 4.3.2 цього договору передбачалося, що ТОВ фірма "Консоль ЛТД" отримало право залучати кошти юридичних та фізичних осіб для інвестування будівництва.
05 грудня 2002 року ОСОБА_15 та ТОВ фірма "Консоль ЛТД" уклали договір № 2161/322-10(р) про спільну діяльність з дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , згідно з пунктом 3.2 якого після закінчення будівництва цього багатоквартирного житлового будинку ТОВ фірма "Консоль ЛТД" зобов`язалося передати ОСОБА_15 в натурі 2-кімнатну квартиру на 7 поверсі, під будівельним № НОМЕР_4, загальною проектною площею 82,0 кв. м.
Відповідно до пункту 3.1 договору ОСОБА_15 зобов`язувалася поетапно внести грошові кошти (пай) у розмірі, еквівалентному 82 000,00 доларів США у гривні України за курсом Національного банку України на момент сплати.
За умови виконання ОСОБА_15 зобов`язань, зазначених у пункті 3.1 договору, остання повністю придбаває право на пайову (дольову) участь у будівництві, а ТОВ фірма "Консоль ЛТД" втрачає право розпоряджатися часткою пайовика, інакше, як в інтересах і за згодою позивачки.
Достатніми підставами для підтвердження права на пайову участь позивачки є: цей договір і документи, що підтверджують внесення паю у повному обсязі (пункт 3.8 договору).
За умовами пункту 3.4 договору запланований строк закінчення будівництва і здавання об`єкта - 4 квартал 2004 року.
Додатковою угодою № 1 від 05 червня 2003 року до договору ОСОБА_15 зобов`язувалася додатково сплатити грошовий внесок у розмірі 15 000,00 доларів США, а ТОВ фірма "Консоль ЛТД" - передати їй додатково одне місце паркінгу № 45.
Додатковою угодою № 3 від 26 вересня 2013 року до договору сторони погодили зміну назви багатоквартирного житлового будинку на житлово-громадський комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (перша черга будівництва, чотирисекційний будинок), а також номера спірної квартири - НОМЕР_5, загальної площі - 81,4 кв. м, назви - на "машино-місце у підземному паркінгу", номера машино-місця - НОМЕР_2 та строку передачі спірної нерухомості - 4 квартал 2013 року.
Суд вважав установленим, що позивачка виконала у повному обсязі свої зобов`язання за договором шляхом внесення грошових коштів, що підтверджується відповідною довідкою від 20 лютого 2014 року про проведення позивачкою повної оплати паю у розмірі 97 000,00 доларів США, що еквівалентно 513 139,29 грн.
Посилаючись на те, що ОСОБА_15 виконала у повному обсязі умови договору, однак відповідач не визнає її майнових прав, не подав оригіналів документів, необхідних для реєстрації її права власності на спірні приміщення, вона звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею майнові права на двокімнатну квартиру НОМЕР_3 на 7 поверсі та на машино-місце № НОМЕР_2 у підземному паркінгу в житлово-громадському комплексі на АДРЕСА_1 м . Києва.
Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та розгляду справи в судах) передбачалося, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У статті 19 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.