Постанова
Іменем України
16 травня 2019 р.
м. Київ
Справа № 759/2257/17
Провадження № 51-1772 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М. В.,
за участю:
прокурора Рибачук Г. А.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників Колягіної Т. Є., Сушка П. П., Лавренова В. Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року, захисника Колягіної Т. Є., яка діє в інтересах ОСОБА_3, та захисника Сушка П. П., який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100080012645 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Бродецьке Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останнього разу 12 листопада 2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Добра Маньківського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця смт Бродецьке Козятинського району Вінницької області, проживаючого за адресою:АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2017 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року, визнано винуватими і засуджено:
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, що є його власністю;
ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю;
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.
Вирішено питання зарахування строку попереднього ув`язнення в строк відбування покарання, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1,ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
21 грудня 2016 року приблизно о 22.22 год. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, перебуваючи поблизу будинку № 12 на б -рі Кольцова в м. Києві, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоровʼя потерпілого, шляхом нанесення численних ударів в різні частини тіла, в тому числі й голову, заподіяли ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров`я, та заволоділи його майном на суму 23450 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 стверджує про незаконність постановлених щодо нього судових рішень. Зазначає про невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам, про те, що його обмовили у вчиненні злочину, а заволодіння майном ОСОБА_4 є ексцесом виконання дій інших осіб. Заперечує правильність визначення у потерпілого ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних в результаті злочину, та посилається на недопустимість доказів у провадженні. Звертає увагу на те, що диск, який містить відеозапис події злочину, пошкоджений, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не зміг його переглянути, а тому, на думку ОСОБА_1, через порушення права безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд в ухвалі не мав права посилатися на це доказ при обґрунтуванні доведеності його вини. Не погоджується з правильністю встановлення даних, які характеризують його особу.
У касаційній скарзі захисник Колягіна Т. Є., не заперечуючи доведеності вини та кваліфікацію дій ОСОБА_3, посилається на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок суворості. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі врахував пом`якшуючі покарання обставини та обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого безпідставно не застосував вимоги ст. 75 КК України. Просить змінити ухвалу апеляційного суду та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
У касаційній скарзі захисник Сушко П. П., не заперечуючи доведеності вини, кваліфікацію дій ОСОБА_2, правильність призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, зазначає, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі врахував пом`якшуючі покарання обставини та обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого безпідставно не застосував вимоги ст. 75 КК України. Просить змінити ухвалу апеляційного суду та звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Лавренов В. Л. підтримали доводи касаційної скарги засудженого з доповненнями до неї та просили її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_2 та його захисник Сушко П. П. наполягали на задоволенні касаційної скарги захисника Сушка П. П., заперечивши проти задоволення скарги засудженого ОСОБА_1 та підтримавши скаргу захисника Колягіної Т. Є.
Засуджений ОСОБА_3 та його захисник Колягіна Т. Є. просили задовольнити касаційну скаргу останньої, заперечивши проти задоволення скарги засудженого ОСОБА_1 та підтримавши скаргу захисника Сушка П. П .
Прокурор висловив доводи, заперечуючи проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді кримінального провадження суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судом, а тому твердження засудженого ОСОБА_1 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження не перевіряються.
Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не заперечуються.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, відповідає обставинам, з`ясованим судом, встановлених під час кримінального провадження, підтверджений ретельно перевіреними у судовому засіданні і детально наведеним у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.