Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 750/9880/17
провадження № 61-38934св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова, у складі судді Логвіної Т. В., від 15 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області, у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В., від 21 травня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", банк) про стягнення коштів.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 05 січня 2016 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу, за яким вона розмістила у банку депозитний вклад у сумі 8 000, 00 доларів США. ОСОБА_2 зазначила, що 03 липня 2018 року звернулась до банку із заявою про виплату коштів вкладу з належними відсотками з рахунку згідно іменного сертифікату, однак банк, вказавши на внутрішні банківські обмеження, не повернув всієї суми вкладу і процентів, а почав виплачувати по 200, 00 або 195, 00 доларів США до 01 вересня 2016 року.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд стягнути з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 61, 50 доларів США - проценти за користування коштами вкладу за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року та 19, 42 доларів США - три проценти річних занеправомірне користування вкладом за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Стягнуто з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ОСОБА_2 три проценти річних за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року у розмірі 19, 42 доларів США, що еквівалентно 526, 97 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк дії договору банківського вкладу закінчився 03 липня 2016 року і договором не передбачена можливість його пролонгації, а також банком після закінчення терміну дії договору на користь вкладника нараховувалися та були виплачені проценти за користування грошовим вкладом за ставкою для вкладів на вимогу, що підтверджується випискою з рахунків позивача та передбачено загальними Умовами надання банківських, фінансових та інших послуг, із якими відповідно до блоку 5 договору-анкети про отримання банківського продукту "Депозит" ознайомилася позивач, а тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів у розмірі, що передбачені договором, після закінчення строку його дії немає. Разом з цим, вимоги позивача про стягнення з банку трьох процентів річних згідно із частиною другою статті 625 ЦК України є обґрунтованими, оскільки банком було прострочено виконання грошового зобов`язання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня 2018 року у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування коштами вкладу за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року у розмірі 61, 50 доларів США і ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів за користування коштами вкладу за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року,безпідставно не застосував до виниклих правовідносин положення статті 1061 ЦК України, яка передбачає нарахування процентів на банківський вклад до дня, що передує поверненню вкладу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
02 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування коштами вкладу за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року у розмірі 61, 50 доларів США.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 січня 2016 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу, що підтверджується договором-анкетою від 05 січня 2016 року про отримання банківського продукту "Депозит", за умовами якого банк відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок для здійснення операцій за банківським вкладом (депозитом) та видає клієнту ощадний (депозитний) сертифікат серії АА № 003851 , а клієнт розміщує у банку вклад (депозит) у сумі 8 000, 00 доларів США з процентною ставкою 9,5 % річних на строк до 03 липня 2016 року. Сертифікат підтверджує розміщення клієнтом вкладу (депозиту) на зазначених у договорі умовах. Повернення вкладу та процентів за вкладом клієнту здійснюється банком виключно за умови пред`явлення оригіналу сертифікату. Погашення сертифіката здійснюється згідно з чинним законодавством України та актами Національного банку України.
04 липня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до банку із заявою про виплату коштів вкладу з відсотками відповідно до іменного сертифікату.
Листом від 07 липня 2016 року ПАТ "Промінвестбанк" повідомило, що у зв`язку з тимчасовими фінансовими труднощами та з метою виконання прийнятих зобов`язань перед всіма клієнтами, банк здійснює виплату коштів з поточних рахунків клієнтам щоденно у межах можливості банку, яка передбачає видачу готівкових коштів у національній валюті до 5 000, 00 грн, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, на добу на одного клієнта. Також повідомлено, що 04 липня 2016 року кошти з депозитного розрахунку, а саме 8 299, 21 доларів США, перераховані на поточний рахунок, відкритий у банку на ім`я ОСОБА_2 , із якого у період з 04 липня 2016 року по 07 липня 2016 року вже видано кошти у розмірі 700, 00 доларів США (а. с. 5 зворот).
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 вбачається, що у період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року з вказаного рахунку проведена видача частинами грошових коштів в іноземній валюті у загальному розмірі 8 299, 21 доларів США, а саме: 299, 21 доларів США - видача відсотків по депозиту та 8 000, 00 доларів США - видача основної суми депозиту (а.с. 7-16).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.