Постанова
іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 748/2651/15
провадження № 51-7239 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Руденко О. П.,
захисника Лисака О. М.,
виправданого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260020000084, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м . Києва, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК) в редакції Закону від 18 квітня 2013 року № 221-VII.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Чернігівський районний суд Чернігівської області вироком від 20 березня 2017 року визнав невинуватим ОСОБА_1 і виправдав за ч. 4 ст. 368 КК у редакції Закону від 18 квітня 2013 року№ 221-VII у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим цього злочину.
Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 18 травня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 - без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, будучи заступником начальника відділу Держземагентства у Ріпкинському районі Чернігівської області, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, за обставин, детально викладених у вироку, у квітні 2013 року від директора приватного підприємства (далі - ПП) "Ріпки-Кадастр" ОСОБА_2 вимагав та 29 квітня, 30 травня, 27 червня, 03 липня 2013 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті на вул. Святомиколаївській, 35 у смт Ріпки, отримав неправомірну вигоду в розмірі 1300, 1450, 6200, 2400 грн відповідноза перевірку та погодження технічної землевпорядної документації.
Крім того, ОСОБА_1, діючи повторно, в червні 2013 року через директора ПП "Ріпки-Кадастр" ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США за надання останньому висновку про погодження проекту землеустрою та супутніх документів щодо відведення земельних ділянок у його власність. Для реалізації цієї домовленості 03 липня 2013 року приблизно о 13 год. 35 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в салоні автомобіля "Subaru Legacy", тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_1, навпроти приміщення відділу Держземагентства у Ріпкинському районі на вул. Святомиколаївській, 35 у смт Ріпки, одержав від ОСОБА_3 . 3000 доларів США, які мав передати ОСОБА_1, однак був викритий співробітниками міліції.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що суд не дав належної оцінки доказам у справі, безпідставно визнав недопустимими докази, зібрані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) у цьому кримінальному провадженні (дані протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю з додатками на жорстких дисках, висновків відповідних експертиз тощо), оскільки ухвали слідчих суддів апеляційного суду, на підставі яких було проведено ці НСРД, були долучені прокурором під час судового розгляду, а також не врахував ряду інших доказів, зокрема, даних протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_1, проведеного 03 липня 2013 року, у ході якого, серед іншого, було виявлено та вилучено передані останньому ОСОБА_2 2400 грн як предмет неправомірної вигоди. На думку прокурора, ці дані повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2, результатами проведених НСРД та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишивши його апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни, не дав відповідей на всі доводи, наведені в цій скарзі, не спростував їх. Ухвалу апеляційного суду вважає такою, що не відповідає вимогами статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Лисак О. М. зазначає про необхідність залишення цієї скарги без задоволення, а оскарженої ухвали апеляційного суду - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу, виправданий та його захисник заперечували проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.