П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 608/1834/17
провадження № 61-822 св 19
Верховний суд у складі колегії суддів Другої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року в складі головуючого судді Яковець Н. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 8 жовтня 2018 року вскладі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Ходоровського М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ПАТ "Фідобанк" звернулося в суд з позовом, в якому, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість в сумі 63704,24 доларів США, що еквівалентно 1709145,90 грн, з яких 45408,64 доларів США - основного боргу за кредитом й 18295,60 доларів США - заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках, а також нараховану пеню у розмірі
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що банком не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості за кредитним договором у вказаному розмірі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційна скарга ПАТ "Фідобанк" залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що позивач не надав суду допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження факту існування заборгованості у зазначеному в позовній заяві розмірі, а подаючи до суду апеляційної інстанції виписки по рахунках, не обґрунтував неможливості їх неподання до суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття їх. При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПАТ "Фідобанк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції було ухвалено судове рішення в підготовчому засіданні, а суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу неповноважним складом суду, оскільки після утворення Тернопільського апеляційного суду справу було передано колегії суддів, яка розглядала справу в Апеляційному суді Тернопільської області на підставі розпорядження без проведення автоматизованого розподілу, що є підставою для обов`язкового скасування рішення.
Доводи інших учасників справи.
ОСОБА_1 у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначає, що підстав для скасування судових рішень немає, оскільки обов`язок доказування є імперативною нормою і суди дійшли правильних висновків, що позивач не довів належними та допустимими доказами свої вимоги. Крім того, вважає всі наведені в касаційній скарзі доводи необґрунтованими та такими, що зводяться лише до незгоди із судовим рішенням.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 жовтня 2007 року між ПАТ "Ерсте Банк", повним правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/1676/74/05945, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати Боржнику кредитні кошти в сумі 66500 доларів США зі сплатою 12 % річних строком до 24 жовтня 2027 року на придбання нерухомості.
Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що надання кредиту в залежності від обраного кредитного продукту, може здійснюватись на розсуд Кредитора, з позичкового рахунку Позичальника через його поточний рахунок, відкритий у Кредитора, шляхом: видачі готівки з каси банку або безготівкового перерахування за дорученням Позичальника грошових коштів на рахунок фізичної особи-резидента, вказаний Позичальником (в тому числі і на власний); конвертації (обміну) суми кредиту в іноземній валюті в національну валюту України або через касу Кредитора за встановленим курсом Кредитора, або на Міжбанківському валютному ринку України (за дорученням Позичальника) з подальшою оплатою за письмовою згодою Позичальника наданих останнім платіжних документів (для кредитів, що надаються в іноземній валюті).
Згідно з пунктом 3.3 кредитного договору моментом (днем) надання кредиту вважається момент (день) зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Позичальника.
Відповідно до пункту 9.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Суди також установили, що за розрахунком позивача ОСОБА_1 25 листопада 2007 року вніс на погашення кредиту 20814,28 доларів США та 18 лютого 2014 року 277,08 доларів США, а тому залишок неповерненого кредиту становить 45408,64 доларів США. Сплата відсотків мала місце з лютого 2014 року до листопада 2015 року. Пеня за невиконання грошового зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків нараховувалась виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що не відповідає умовам кредитного договору.
Разом із цим суд встановив, що згідно з архівною довідкою, виданою Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" банківські документи ПАТ "ЕРСТЕ Банк", правонаступником якого є позивач, в тому числі касові та меморіальні документи Тернопільського відділення №1 в м. Тернопіль, знищені за період з 06 лютого 2007 року по 29 грудня 2007 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи обох касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла таких висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.