Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 523/4486/16-ц
провадження № 61-25635св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач- ОСОБА_2,
представник відповідача -ОСОБА_3
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2017 року у складі судді Кисельова В.К.та постанову Апеляційного суду Одеської областівід 03 квітня 2018 року, у складі колегії суддів: Сегеди С.М., Кононенко Н.А.,Цюри Т.В.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовомдо ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільній сумісній власності, визнання права власності.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що у лютому 2012 року між ним таОСОБА_16. було укладено шлюб, який було розірваноу березні 2015 року.Позивач вказав, що під час перебування у шлюбі, а саме 18 квітня 2014 року, ними було придбано за 204 000,00 грнквартиру АДРЕСА_1 у будинку АДРЕСА_2, площею 30,2 кв.м. Договір купівлі-продажу було посвідчено державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Дудіновою І.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 9-186.
Згідно пункту 1 договору купівлі-продажу від 18 квітня 2014 року сторони прийняли квартиру у власність у рівних частках кожний, тобто по 1/2 частці квартири, що підтверджується витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
У зв`язку із розірванням між сторонами шлюбу у березні 2015 року позивач та відповідач перестали вести спільне господарство та спільно проживати у своїй квартирі. Незважаючи на те, що він зареєстрований у цій квартирі, позивач не має можливості там проживати, оскільки фактично там проживає відповідач із своєю старшою донькою від першого шлюбу та спільним сином позивача з відповідачем.
Посилаючись на складні особисті стосунки між сторонами, відсутність згоди відповідача на добровільний поділ квартири, позивач просив ухвалити рішення, яким припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3, зобов`язати ОСОБА_2 прийняти компенсацію за 1/2 частки цієї квартири, яку позивач вніс на рахунок суду, та визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3, у зв`язку з припиненням на неї права власності ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільній власності, визнання права власності залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поділ квартири АДРЕСА_3 є технічно неможливим, але припинення права власності ОСОБА_2 на частку у спільній власностізавдасть істотної шкоди, оскільки відповідач спільно з малолітніми дітьми проживає у вказаній квартирі, а внаслідок такого припинення буде порушений усталений спосіб життя, що може негативно вплинути на інтереси малолітніх дітей, які тривалий час проживають та навчаються в м. Одесі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2017 року залишити - беззмін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанціїпро те, що внаслідок припинення права власності на частку у спільній власності ОСОБА_2, визнання права власності на спірну квартиру за позивачем ОСОБА_4 , відповідачу буде завдано істотної шкоди, оскільки спірна квартира є єдиним місцем проживання ОСОБА_2 та її малолітніх дітей. Суд апеляційної інстанції вказав, що неможливість спільного проживання позивача у спірній квартиріз відповідачем, яка вчиняє сварки і скандали, викликає поліцію, намагається пригнути з вікна, не є підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а може бути підставою для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та вирішити спір у відношенні неподільної квартири, надавши йому можливість мати місце проживання.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надано належної оцінки, що він є інвалідом та позбавлений можливості користуватись квартирою, яка перебуває у спільній частковій власності, відповідач чинить перешкоди у користуванні квартирою. Заявник вважає, що суди неправильно застосували положення статті 365 ЦК України, оскільки спірна квартира є неподільною, а внаслідок припинення права власності відповідача на частку у спільному майні не порушуються її інтереси та інтереси дітей. Вважає, що спір по суті судами не був вирішений, у зв`язку із чим порушення його прав триває.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
11 жовтня 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У період з 10 лютого 2012 року по 29 квітня2015 року сторони перебували в шлюбі, 28 лютого 2013 року від шлюбу у них народився син
ОСОБА_9 період шлюбу, а саме 18 квітня 2014 року, сторони придбали за договором купівлі-продажу за 204000 грн у громадянки ОСОБА_10 у рівних частках кожний квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 30,2 кв. м. Договір купівлі-продажу було посвідчено державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Дудіновою І.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 9-186.
Згідно пункту 1 договору купівлі-продажу від 18 квітня 2014 року та технічного паспорту на квартиру вона складається із однієї кімнати житловою площею 17,9 кв.м, кухні площею 5,3 кв.м, ванної кімнати площею 2,2 кв.м, коридору площею 3,9 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м.
Після розірвання шлюбу у березні 2015 року позивач та відповідач перестали вести спільне господарство та спільно жити у спірній квартирі. У сторін склалися досить напружені стосунки, що призводить до сварок, у зв`язку з чим, мали місце звернення до органів поліції.
Позивач у спірній квартирі не проживає, а проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
У спірній квартирі проживає ОСОБА_2 разом із дитиною від першого шлюбу ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та спільним з позивачем сином ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою ОСББ "Оберег-21". У спірній квартирі зареєстрований лише позивач ОСОБА_4