Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 646/2208/18
провадження № 61-48563св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка подана представником ОСОБА_2, на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, у складі судді Теслікової І. І., від 05 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., від 13 листопада 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" (далі - ТОВ "Українська металургійна компанія") про визнання договорів відступлення прав за договорами поруки недійсними.
Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що 22 січня 2018 року на його адресу надійшло повідомлення ПАТ "УкрСиббанк" про відступлення на користь ТОВ "Українська металургійна компанія" всіх прав вимоги, що виникли та існують на підставі кредитних договорів та договорів забезпечення до них: кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11150697000 від 03 травня 2007 року; кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11150611000 від 03 травня 2007 року; кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11150701000 від 03 травня 2007 року; кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11150751000 від 03 травня 2007 року; договір поруки № С/05-07 від 29 травня 2007 року. З вказаного повідомлення вбачається, що між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Українська металургійна компанія" укладено, зокрема: договір № 80/FAA-82/FAA/3/C відступлення прав за договором поруки від 27 грудня 2017 року, договір № 83/РАА/3/С відступлення прав за договором поруки від 27 грудня 2017 року. Вважає, що укладені між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Українська металургійна компанія" правочини щодо відступлення прав вимог за договором поруки є недійсними.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсними договори № 80/FAA-82/FAA/З/С та № 83/FAA/З/С відступлення прав за договором поруки, оскільки вони вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, у зв`язку з припиненням зобов`язань позивача за договором поруки № С/05-07 від 29 травня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення його права, оскільки спірні договори укладені між двома юридичними особами і останніми не оспорюються, а позивачем не доведено відсутність у учасників правочину за № 80/FAA-82/FAA/З/С та № 83/FAA/З/С наміру створити юридичні наслідки, а отже і відсутні підстави для визнання вказаних договорів недійсними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявника. Судами не враховано доводи про фіктивність оспорених правочинів та не прийнято до уваги обставини, встановлені у рішенні Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2013 року у справі № 2-1133/12, яке вступило в законну силу, де визнано, що договір поруки (за яким відступається право вимоги) є припиненим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Українська металургійна компанія" у відзивах на касаційну скаргу вказують на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 травня 2007 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № С/05-07 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами між АТ "УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто" (далі - ТОВ "Інтер-Авто"), товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" (далі - ТОВ "Авто-Холдінг"), товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т" (далі - ТОВ "Автосервіс-Т") та товариством з обмеженою відповідальністю"Кременчуцький автоскладальний завод" (далі - ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод") (а.с. 6-7).
27 грудня 2017 року між ПАТ "УкрСиббанк" (цедент) та ТОВ "Українська металургійна компанія" (цесіонарій) було укладено договір № 80/FAA-82/FAA/З/С відступлення прав за договором поруки. За умовами вказаного договору вбачається, що оскільки цедент, з однієї сторони, та цесіонарій, з іншої сторони, уклали: договір факторингу № 80/ FАА від 20 листопада 2017 року про відступлення права вимоги по кредитному договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11150697000 від 03 травня 2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеному між ТОВ "Автосервіс-Т"код ЄДРПОУ 34265200 та цедентом; договір факторингу № 81/FАА від 20 листопада 2017 року про відступлення права вимоги по кредитному договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11150611000 від 03 травня 2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеному між ТОВ "Авто-Холдінг"код ЄДРПОУ 31739968 та цедентом; договір факторингу № 82/ FAA від 20 листопада 2017 року про відступлення права вимоги по кредитному договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11150701000 від 03 травня 2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеному між ТОВ "Інтер-Авто" код ЄДРПОУ 32722688 та цементом, цедент відступає цесіонарію всі права за договором поруки, укладеним для забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитними договорами, які наведено у додатку 1 до цього договору, а цесіонарій набуває такі права.
Пунктом 1.2 вищезазначеного договору передбачено, що права, які цедент відступає цесіонарію відповідно до умов цього договору включають усі та будь-які права, які належать цеденту на підставі договору забезпечення, включаючи, але не обмежуючись: право вимагати суми, належні до сплати боржником за відповідними кредитними договорами, від поручителя боржника за договором поруки (включаючи основну суму боргу, прострочені та строкові проценти, пеню, штрафи та будь-які інші санкції за порушення умов кредитних договорів); будь-які інші права, передбачені для цедента за договором забезпечення; укладенням цього договору цедент безумовно, безвідклично і остаточно відступає цесіонарієві з дати укладення цього договору усі та будь-які існуючі та можливі права вимоги за недоговірними зобов`язаннями боржника та будь-яких пов`язаних із ним осіб (включаючи вимоги щодо відшкодування будь-якої шкоди, та вимоги, що можуть бути пред`явлені в майбутньому), що виникли та/або виникнуть з договору забезпечення або у зв`язку з ним, як до сторін договору забезпечення, так і будь-яких третіх сторін, включаючи (без обмеження) всі вимоги у зв`язку з наданням неправдивої інформації, шахрайством та злочинною змовою, і незалежно від того, чи права вимоги регулюються законодавством та/або юрисдикцією України, законодавством та/або юрисдикцією Англії або будь-якою іншою системою права (пункти 1.2.1-1.2.3).
Пункті 1.4 договору сторони погодили, що права відступаються цесіонарію в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення. До цесіонарія разом з правами переходять усі права вимоги, що пов`язані з правами (зокрема, але не обмежуючись, право вимоги відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення; витрат на утримання і збереження предмета обтяження; витрат на страхування; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов договору забезпечення), передбачені договором забезпечення та чинним законодавством України.
Згідно пункту 1.5 договору цесіонарій цим підтверджує, що він повідомлений цедентом про всі судові провадження, що існували на дату укладення цього договору, відносно поруки, щодо якої укладений договір забезпечення. Та це жодним чином не впливає на волевиявлення цесіонарія укласти цей договір та отримати права вимога до боржника.
Пунктом 1.6 договору визначено, що цесіонарій підтверджує, що він повідомлений цедентом про рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2013 року у справі № 2-1133/12, яким було відмовлено цеденту у задоволенні його позову до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поруки № П/05-07 від 29 травня 2007 року та задоволено зустрічні позови ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та визнано припиненими договір поруки № П/05-07 від 29 травня 2007 року та договір поруки № С/05-07 від 29 травня 2007 року. А також про ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 січня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 лютого 2014 року, якими вищезазначене рішення залишено без змін. Постановами Верховного Суду України № 6-32цс14 від 10 вересня 2014 року та № 6-2662цс15 від 20 квітня 2016 року цеденту відмовлено у задоволенні заяв про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 лютого 2014 року.
Згідно пункту 1.7 договору цесіонарій підтверджує, що він повідомлений цедентом про заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2012 року у справі № 2011/5084/12, яким було задоволено позовні вимоги цедента про стягнення заборгованості зі ОСОБА_3 за договором поруки № С/05-07 від 29 травня 2007 року. А також про ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 жовтня 2013 року, якою заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2012 року залишене без змін, та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року, яким вищезазначені заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова та ухвала апеляційного суду скасовані, а у задоволенні позовних вимог цедента про стягнення заборгованості зі ОСОБА_3 відмовлено. Постановою Верховного Суду України № 6-28цс від 10 вересня 2014 року цеденту відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року. У подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2014 року у справі 6-11652зп14 цеденту відмовлено у допуску про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року до провадження Верховного Суду України.