Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 461/7913/16-ц
провадження № 61-12601 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О . Ф., Приколоти Т. І., від 26 грудня 2017 року в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця та начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Головного територіального управління юстиції у Львівській області незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.
Встановив:
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року відкрито провадження у зазначеній вище цивільній справі.
Не погодившись з ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року, ОСОБА_3 08 вересня 2017 року оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги: тридцять днів з дня отримання ухвали суду шляхом звернення ОСОБА_3 до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судової ухвали та п`ять днів шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у встановлений судом строк ОСОБА_3 недоліки апеляційної скарги не усунув, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку не подав.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд при розгляді справи дійшов односторонніх та передчасних висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки ним порушено норми процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали справи з Галицького районного суду м. Львова.
08 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали апеляційного суду, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судом норм процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Згідно із частиною другою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.