Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 754/11784/15-ц
провадження № 61-10166св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року у складі судді Клочко І. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року у складі суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
17 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про повернення коштів.
Позов обґрунтовано тим, що 15 липня 2015 року приблизно о 23:36 год з її пенсійної картки незаконно зняті грошові кошти у розмірі 13 354,00 грн, а з неактивованої кредитної картки - 15 000,00 грн. Одразу після отримання повідомлення на телефон про факт зняття грошових коштів, вона звернулася на гарячу лінію ПАТ КБ "Приватбанк", на підставі чого заблоковано обидві картки заблоковано оператором банку. Надалі вона неодноразово зверталася до банку про повернення незаконно знятих грошових коштів, проте повернуто лише 14 564,94 грн на кредитну картку. На пенсійну картку кошти не повернуто.
Посилаючись на викладене позивач просила суд стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в сумі 13 924,28 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 13 924,28 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач після виявлення зняття коштів з її банківських карток, невідкладно повідомила про це працівника банку. Тому на підставі пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", пунктів 6.7., 6.8. Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30 квітня 2010 року № 223 (далі - Положення № 223), банк був зобов`язаний відновити залишок коштів на її рахунках до стану, у якому вони були до зняття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в якій просило скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 грудня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
21 лютого 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Доводи ПАТ КБ "Приватбанк", викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі зазначено, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого Постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконуються користувачем. Судами не враховано, що переказ коштів з рахунка клієнта не можливий без знання особистої інформації клієнта (номера картки, терміну її дії, CVV коду та іншого). Отже, списання коштів з рахунків позивача відбулось за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача та будь-яких порушень зі сторони банку допущено не було.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції неповно дослідили обставини справи та не надали їм належної правової оцінки, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про задоволення позову.
Доводи ОСОБА_2, викладені у запереченні на касаційну скаргу
Позивач у запереченні на касаційну скаргу не погодилась із доводами заявника касаційної скарги з тих підстав, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову, оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 липня 2015 року у період часу з 23 год 36 хв по 23 год 59 хв на телефонний номер позивача надходили смс-повідомлення з інформацією про здійснення операцій з отримання готівкових коштів з пенсійної картки на суму 13 354,26 грн та з неактивованої кредитної картки на суму 15 000,00 грн (а. с. 42).
Після того, як позивач зателефонувала на гарячу лінію "Приватбанку" (а. с. 63 - 68) картки заблоковано та рекомендовано її звернутися у відділення банку для повернення знятих із карток коштів.