1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


15 травня 2019 року

м. Київ


справа № 631/530/17

провадження № 61-36349св18


Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,


учасники справи:

позивач – ОСОБА_3 ,

відповідач - Охоченська сільська рада Нововодолазького району Харківської області,

третя особа - ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у складі головуючого-судді Пархоменко І. О. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2018 року у складі суддів: Колтунової А. І., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.


Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 6, 6256 га, яка розташована на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, й належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 25 грудня 2002 року.


Посилаючись на те, що фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав з батьком без реєстрації, проте звернувшись до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримав відмову у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, ОСОБА_3 просив визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у три місяці.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він, з незалежних від нього обставин, не мав можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року залишено без змін.


Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.



Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів


У травні 2018 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що доказами поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є те, що позивачу не було відомо про зміну спадкодавцем за життя місця реєстрації проживання, а у паспортах як спадкодавця так і позивача зазначено лише село Охоче, без назви вулиці та номеру будинку. Крім того, судами не враховано, що відповідачем визнано позов.


Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.


Узагальнений виклад позиції інших учасників справи


У поданому в жовтні 2018 року відзиві, Охоченська сільська рада Нововодолазького району Харківської області посилаючись на те, що доводи ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 не містять жодних обґрунтованих тверджень, які б вказували на хибність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, не зазначають у чому саме полягає порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення, які повністю відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права, залишити без змін.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.


Фактичні обставини справи


Встановлено, що батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .


Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої водить земельна ділянка площею 6, 6256 га, що розташована на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, яка належала ОСОБА_5 відповідно до державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 25 грудня 2002 року.


................
Перейти до повного тексту