Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 272/1024/15-ц
провадження № 61-34485св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Трофімовим Андрієм Вячеславовичем, на постанову апеляційного суду Житомирської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Микитюк О. Ю.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 23 травня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого, останньому надано кредит у сумі 40 000,00 дол. США зі сплатою 13,0 % річних, строком до 23 травня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 22 травня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки.
02 квітня 2009 року та 06 травня 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до кредитного договору.
Відповідно до умов додаткових угод позичальнику тимчасово, на період з 23 квітня 2009 року до 23 березня 2010 року було встановлено кредитні канікули, погоджено новий Графік погашення та збільшено строк користування кредитом на 240 календарних місяців.
Дата остаточного погашення кредиту є 23 травня 2038 року. Однак, ОСОБА_1 припинив належним чином виконувати свої грошові зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість. 18 травня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором. Оскільки заборгованість відповідачами погашена не була, банк просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором від 23 травня 2008 року, яка станом на 17 червня 2015 року складала 49151,03 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 088 584,18 грн, а також відшкодувати понесені судові витрати.
19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору.
Позов мотивував тим, що між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", назву якого змінено на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ним було укладено кредитний договір про надання коштів у розмірі 40 000,00 дол. США на придбання об`єкту нерухомості. Проте, при укладанні цього договору банком не дотримано вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", що виразилось в ненаданні необхідної інформації позичальнику, яка могла суттєво вплинути на прийняття рішення останнім, щодо укладання кредитного договору. Так, банком не було надано інформації щодо наявних форм кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача, переваг та недоліків пропонованих схем кредитування, оформлених письмовими роз`ясненнями. У змісті договору та додатків до нього відсутні положення, що валютні ризики несе позичальник та відсутня письмова інформація щодо ознайомлення позичальника з методикою, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.
Посилаючись на вказані обставини, просив задовольнити позовні вимоги, визнати кредитний договір недійсним та застосувати наслідки недійсності кредитного договору.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 січня 2018 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним кредитний договір від 23 травня 2008 року № 014/0710/74/133496 та додатки № 1, 2, 3 до кредитного договору, додаткові угоди до кредитного договору від 02 квітня 2009 року та 06 травня 2010 року у зв`язку з укладенням їх під впливом обману зі сторони ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТТ "Райффайзен Банк Аваль" 3 229,50 доларів США - різниця між отриманою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" сумою та сумою всіх платежів.
Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення заборгованості за кредитом, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час укладення оспорюваного кредитного договору позивач був введений в оману щодо фактичних істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо його ціни та загальної вартості кредиту, відсоткової ставки, а тому волевиявлення позивача на укладення кредитного договору у вигляді та у розмірах, які фактично встановлені шляхом експертного дослідження, суперечили його волевиявленню на укладання договору саме на таких умовах.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 03 квітня 2018 року рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 січня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовну заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним кредитного договору відмовлено.
Стягнуто на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором від 23 травня 2008 року № 014/0710/74/133496 станом на 17 червня 2015 року у розмірі 49 151,03 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ - 1 088 854,18 грн, яка складається із: 40 817,52 дол. США заборгованості за кредитом, що в еквівалентно за курсом НБУ - 904 015,78 грн; 2 994,89 дол. США заборгованості із сплати відсотків, що еквівалентно за курсом НБУ - 66 330,04 грн; 5 338,62 дол. США пені, що в еквівалентно за курсом НБУ- 118 238,36 грн.
Стягнуто на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 4 567,50 грн з кожного судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оспорюваний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов оспорюваного договору та виконував його умови, що свідчить про прийняття ним таких умов.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного кредитного договору та додатків до нього недійсними відповідно до положень статей 203, 215, 230 ЦК України - як укладених унаслідок введення в оману позичальника з боку банку та положень статей 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо нечесної підприємницької діяльності банку та несправедливих умов договорів, оскільки ці норми є самостійними підставами визнання договорів недійсними, проте ОСОБА_1 не заявляв позов з цих підстав.
Позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, виходячи з того, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, допустив утворення заборгованості, що підтверджується відповідним розрахунком.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
У червні 2018 року Трофімов А. В. - адвокат Бистрицького М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій просив скасувати постанову апеляційного суду Житомирської області від 03 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 січня 2018 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги висновок судової економічної експертизи від 17 грудня 2007 року № 200/12/2017, вважаючи його неналежним доказом у справі. Відхиляючи висновок експерта, апеляційний суд своє рішення не мотивував.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Андрушівського районного суду Житомирської області.
31 липня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.