Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 606/1437/15-ц
провадження № 61-35454св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - комісія спілки власників майнових паїв селянської спілки "Надріччя";
третя особа - Теребовлянське бюро технічної інвентаризації Тернопільської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщія О. Я., Ткача З. Є.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У липні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Комісії спілки власників майнових паїв селянської спілки "Надріччя", третя особа - Теребовлянське бюро технічної інвентаризації Тернопільської області, про визнання права власності на нежитлові приміщення.
Позов мотивовано тим, що у зв`язку із відсутністю всіх правоустновчих документів, відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових будівель, ліквідацію селянської спілки "Надріччя" Теребовлянського району Тернопільської області вони позбавлені можливості оформити право власності на майно, придбане у власників майнових паїв селянської спілки "Надріччя", виділене їм рішенням зборів спілки власників від 25 лютого 2015 року.
Посилаючись на те, що спірними приміщеннями вони користуються більше десяти років та вклали у їх ремонт значні матеріальні та грошові кошти, позивачі просили суд:
визнати право власності за ОСОБА_1 на нежитлові будівлі: будинок ваги літера "А" площею 82,2 кв. м, гараж та склад літера "Б" загальною площею 372,0 кв. м, склад за літера "В" загальною площею 477,4 кв. м, склад літера "Г" площею 278,9 кв. м, склад літера "Д" загальною площею 169,6 кв. м, зерносушарка ОБВ загальною площею 154,0 кв. м, загальна площа яких становить 1 534,1 кв. м та які розташовані по АДРЕСА_1 згідно з виготовленою Теребовлянським бюро технічної інвентаризації на його ім`я технічною документацією;
визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю: склад літера "Д" загальною площею 162,4 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 згідно з виготовленою Теребовлянським бюро технічної інвентаризації технічною документацією.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 липня 2015 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1, право власності на нежитлові будівлі: будинок ваги літера "А" площею 82,2 кв. м, гараж та склад літера "Б" загальною площею 372,0 кв. м, склад літера "В" загальною площею 477,4 кв. м, склад літера "Г" площею 278,9 кв. м, склад літера "Д", загальною площею 169,6 кв. м, зерносушарка ОБВ загальною площею 154,0 кв. м, загальна площа яких становить 1 534,1 кв. м та які розташовані по АДРЕСА_1 згідно з виготовленою Теребовлянським бюро технічної інвентаризації на його ім`я технічної документації.
Визнано за ОСОБА_2, право власності на нежитлову будівлю: склад літера "Д" загальною площею 162,4 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 згідно з виготовленої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації на його ім`я технічної документації.
Рішення районного суду мотивовано тим, що сторонами було дотримано усіх умов при відчуженні та виділенні майнових паїв, позивачі відкрито користуються вказаними приміщеннями більше десяти років, вкладали в них кошти, а тому за позивачами необхідно визнати право власності з підстав передбачених статтями 344, 345, 364 ЦК України.
Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 липня 2015 року скасовано та постановлено нове рішення, яким в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комісії спілки власників майнових паїв селянської спілки "Надріччя", третя особа - Теребовлянське бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на нежитлові будівлі відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позовної заяви. Суд першої інстанції не перевірив коло учасників справи на права та обов`язки яких може вплинути оскаржуване судове рішення. Крім того, відповідач - Комісія спілки власників майнових паїв селянської спілки "Надріччя" Теребовлянського району Тернопільської області не є юридичною особою, а тому не є належним відповідачем у справі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року, рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 липня 2015 року залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що рішенням першої інстанції порушено права ОСОБА_3
Апеляційний суд не надав належної правової оцінки набуття позивачами права власності на спірне майно за набувальною давністю (стаття 344 ЦК України), про що зазначено у рішенні суду першої інстанції. Також, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що порушено процедуру виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремими власникам.
У липні 2018 року адвокат Тришак О. Г., який представляє інтереси ОСОБА_3, подав відзив на касаційну скаргу в якому зазначив, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Прийняте 12 лютого 2014 року на загальних зборах власників майнових паїв колишньої селянської спілки рішення про продаж частини майнових паїв не може свідчити про отримання позивачами права власності на спірне майно.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Теребовлянського районного суду Тернопільської області.
31 липня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини: