РІШЕННЯ
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №9901/120/19
адміністративне провадження №П/9901/120/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника відповідача - Склярук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Ради), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо невирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л.Л. за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 29 червня 2018 року;
- зобов`язати ВРП вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л.Л. за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 29 червня 2018 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що у червні 2018 року вона звернулась до ВРП із дисциплінарною скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Гал Л.Л., однак відповідачем й досі, за спливом більш, ніж семи місяців, не вирішено питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи, що порушує права та законні очікування позивача. На її переконання, оскільки дисциплінарна справа щодо судді має бути розглянута протягом дев`яноста днів з дня її відкриття, то й сам термін здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги не повинен перевищувати дев`яноста днів, інакше, такий строк не може вважатися "розумним" у контексті вимог чинного законодавства. Крім того, стверджує, що допущена Радою бездіяльність щодо невирішення питання про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргою позивача дискредитує ВРП як орган державної влади та суддівського самоврядування, підриває її авторитет та ставить під сумнів її здатність формувати доброчесний та високопрофесійний корпус суддів. В контексті формулювання вимог позовної заяви, позивач зауважує, що зобов`язання Ради вирішити питання щодо поданої нею дисциплінарної скарги не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки правовий (судовий) захист має бути насамперед ефективним, натомість, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав заявника, не відповідає нормам міжнародного права.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що ВРП не вчиняла жодних дій та не допускала бездіяльності, які б створювали для позивача права чи обов`язки, та в результаті чого могло б виникати для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. Враховуючи, що матеріали дисциплінарної скарги ОСОБА_1 знаходяться у члена ВРП на стадії попередньої перевірки, надання будь-якої іншої інформації за вказаною скаргою не є можливим, оскільки означатиме незаконне втручання у діяльність члена ВРП. Зауважує, що сплив чи настання певного строку набувають правового сенсу в сукупності з певними подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється строк, натомість, за змістом Регламенту Вищої ради правосуддя попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється доповідачем у розумний строк.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибула, однак подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позов, та просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах докази, Суд встановив наступне.
29 червня 2018 року ОСОБА_1 надіслала на адресу ВРП скаргу щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарну скаргу), у якій повідомила про вчинення суддею Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Лайошом Лайошовичем дисциплінарного проступку, а саме: під час розгляду цивільної справи №297/716/18 (в порядку окремого провадження) суддя умисно порушив права і свободи позивача, що призвело до істотних негативних наслідків. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просила притягнути суддю Гал Л.Л. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з листом Секретаріату Вищої ради правосуддя від 19 листопада 2018 року № Б-4189/1-44053/0/9-18, наданого на запит позивача щодо стану та результатів розгляду поданої нею дисциплінарної скарги, остання зареєстрована у Вищій раді правосуддя 11 липня 2018 року за вх. № Ю-4189/0/7-18 і автоматизованою системою розподілена члену Ради Нежурі В.А. Наразі скарга перебуває на попередньому вивченні та перевірці у члена ВРП, до відома якого доведено зміст запиту позивача. Позивачу було роз`яснено, що тривалість розгляду звернень (скарг, заяв) у Вищій раді правосуддя зумовлена низкою об`єктивних причин, зокрема, надходженням до Ради значної кількості документів.
Оскільки питання щодо відкриття або відмови у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 й досі не вирішене, остання звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини десятої статті 131 Конституції України відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
Відповідно до статті 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя регламентовано Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII).
До повноважень Вищої ради правосуддя належить, серед іншого, забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді (пункт 3 частини першої статті 3 Закону №1798-VIII).
Главою 4 Закону №1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
Відповідно до статті 42 Закону №1798-VIII дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом Вищої ради правосуддя.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону №1798-VIII член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач):
1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи;
2) за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;
3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Частиною другою статті 43 Закону №1798-VIII передбачено, що висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону №1798-VIII дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Згідно з частиною четвертою статті 46 Закону №1798-VIII копія рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його ухвалення надсилається судді, щодо якого подано дисциплінарну скаргу, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.
Частиною тринадцятою статті 49 Закону №1798-VIII визначено, що дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев`яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент ВРП), який регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя, її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень.
Згідно з пунктом 12.3 Регламенту ВРП (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється доповідачем у розумний строк.
Поняття строку міститься у частині першій статті 251 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї норми строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 252, стаття 253 Цивільного кодексу України).
Визначення початку строку має практичне значення, оскільки від цього залежить як правильність обчислення строку, так і встановлення факту його закінчення, що обумовлює ті чи інші юридичні наслідки, які настають у зв`язку із цим.
Характерною рисою строків, визначених законом, є неможливість їх зміни за волевиявленням учасника або учасників правовідносин, за винятком випадків, безпосередньо визначених законом.
Тому, вирішуючи питання, чи своєчасно вчинена певна дії, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання суб`єктом владних повноважень темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
Днем бездіяльності, у свою чергу, є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправною передує встановлення обов`язку виконання суб`єктом владних повноважень певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк.
Проаналізувавши норми Закону №1798-VIII та Регламенту ВРП, колегія суддів ВС дійшла висновку, що станом на час виникнення спірних правовідносин чинне законодавство не містило положень, які б визначали конкретні строки здійснення членом Дисциплінарної палати ВРП попередньої перевірки дисциплінарної скарги, переданої йому на розгляд. Закон лише визначає термін розгляду дисциплінарної справи, який обчислюється з моменту її відкриття, і до якого не входить стадія попереднього розгляду скарги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2018 року (справа № 11-138заі18) висловила позицію, згідно з якою "протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.