ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №820/2516/17
адміністративне провадження №К/9901/9287/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД"
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у складі судді Біленського О.О.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у складі суддів Мельникової Л.В., Присяжнюк О.В., Бенедин А.П.,
у справі №820/2516/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
19 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 02 червня 2017 року № 0001321403, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 511170 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 127792 грн 50 коп. та податкове повідомлення - рішення №000133403, яким зменшено суму податкового зобов`язання на 389984 грн та зменшено суму податкового кредиту на 389984 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, предметом цього судового рішення є постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена в порядку нового розгляду на виконання постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року.
18 вересня 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року, позов Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 02 червня 2017 року №0001321403 в частині визнання податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 42038,03 грн за основним платежем 33630,42 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 8407,61 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
02 квітня 2019 року позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволені позову та прийняти нову постанову, якою позов Товариства задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги позивач наводить обставини справи, шляхом викладення спірних господарських операцій в розрізі контрагентів.
Вказує на недоведеність податковим органом складу податкових правопорушень за його взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Гранд-Моноліт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ін-сервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Еккобудстандарт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фотріс- Брук", Товариством з обмеженою відповідальністю "Робус Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Крістал-торг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет-опт-торг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянс Буд", які основані виключно на припущеннях, відсутності належних трудових ресурсів і обладнання у цих контрагентів, відсутності ліцензій на здійснення певного виду господарської діяльності та податковій інформації, яка посвідчує неможливість проведення звірок із контрагентами Товариства.
Позивач вбачає порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій в порушенні ними принципу змагальності та об`єктивності дослідження доказів, посилаючись при цьому на порушення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 та статті 159 цього кодексу (в редакції до 15 грудня 2017 року), доводить порушення положень принципу законності, закріплених статтею 9 цього кодексу чинною на час розгляду справи судом попередньої інстанції, обов`язку доказування правомірності прийнятих суб`єктом владних повноважень податкових повідомлень-рішень, закріплених частиною другою статті 77 кодексу, неврахування відповідачем при прийняті рішень принципу "належного урядування".
Також, позивач доводить неможливим врахування обставин, встановлених вироком Подільського районного суду м. Києва, оскільки його винесено 06 березня 2017 року, до складання перевірки, однак контролюючий орган не обґрунтував своє рішення цим вироком і не посилався на ці обставини, як факт фіктивності підприємства та нереальності здійснення господарської діяльності, саме тому вирок не може братися до уваги. Зазначає, що правова кваліфікація діянь засудженої цим вироком особи не має жодного відношення для визнання господарських операцій Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фотріс-Брук".
Щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Крістал Торг", ознаки фіктивності якого встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року у справі №639/5845/15-к, позивач вказує на те, що засуджена особа не вела господарських відносин з Товариством, підписантом у документах є інша особа.
Заявник касаційної скарги доводить, що судами попередніх інстанцій не враховано принцип індивідуальної відповідальності.
15 квітня 2019 року податковим органом поданий відзив до Верховного Суду на касаційну скаргу Товариства, у якому відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції частині відмови в задоволені позову без змін.
03 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувана справа №820/2516/17 з Харківського окружного адміністративного суду.
14 травня 2019 року справа №820/2516/17 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38970971, перебуває на обліку з 11 листопада 2013 року, є платником податку на додану вартість з 01 січня 2014 року.
У березні-квітні 2017 року податковим органом проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, результати якої викладені в акті від 28 квітня 2017 року № 3248/20-40-14-03-07/38970971 (акт перевірки від 28 квітня 2017 року).
За висновком податкового органу, порушення Товариством положень підпункту 185.5.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 183.1 статті 183, підпункту 188.3.1 статті 188 Податкового кодексу України призвело до зайвого включено до складу податкових зобов`язань суми 389984,00 грн, порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України призвело до зайвого віднесені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаним товарам (роботам, послугам) на загальну суму 389 984,00 грн, порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 цього кодексу призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 746932,00 грн.
02 червня 2017 року керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням № 0001321403, позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 511170 грн за основним платежем на підставі пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 127792 грн 50 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу та податкове повідомлення-рішення №000133403, яким зменшено суму податкового зобов`язання на 389984 грн та зменшено суму податкового кредиту на 389984 грн за порушення положень пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 пункту 198 Податкового кодексу України.
Податковий орган посилається на встановлені розбіжності між сумами податкового кредиту та сумами податкових зобов`язань контрагентів-постачальників, завищення податкового кредиту на загальну суму 710918,00 грн за період із січня по серпень 2014 року за операціями з поставки товарів (послуг), які не мали реального характеру, зайве включення до складу податкових зобов`язань із ПДВ у загальній сумі 389984,00 грн за операціями з продажу товарів (послуг) покупцям та завищення податкового кредиту на загальну суму 389984,00 грн за операціями з поставки товарів (послуг), які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
Відповідно до наданих реєстрів отриманих податкових накладних та Додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі всього 36014 грн, у тому числі, - за листопад 2015 року у сумі 8000 грн, за грудень 2015 року у сумі 15534 грн, за листопад 2016 року у сумі 12480 грн. Контрагентом не надано декларацію з ПДВ (податкові зобов`язання не нараховані та не сплачені), що з посиланням на положення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України доводить завищення податкового кредиту всього на 36014 грн.
Податковий орган стосовно контрагента позивача ТОВ "КРІСТАЛ-ТОРГ" встановив, що Товариство не мало можливості виконати роботи зазначені в податкових накладних та актах здачі - приймання виконаних робіт, послуг, не має Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, виданій Державною архітектурно-будівельною інспекцією, Дозволу, виданого Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на право виконувати: буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік до податкової інспекції за місцем реєстрації не надавало, на протязі всього періоду діяльності (01 січня 2013 року по 30 квітня 2014 року), не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово-господарської діяльності.
В ході проведення аналізу контрагента ТОВ "РОБУС УКРАЇНА" податковим органом встановлено, що це Товариство не мало можливості виконати роботи, зазначені в податкових накладних та актах здачі-приймання виконаних робіт, послуг, не має Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, яка видається Державною архітектурно-будівельною інспекцією, Дозволу, який виданий Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на право виконувати: буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин. Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік до податкової інспекції за місцем реєстрації товариство не надавало, на протязі всього періоду діяльності (01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року) не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності.
Відсутність у ТОВ "РОБУС Україна" виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, ставить під сумнів факт здійснення суб`єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.
Товариством з обмеженою відповідальністю "РОБУС Україна" реалізовано на адресу Товариства (інженерно - геологічні вишукування для будівництва розвідувальної станції №2 Водянської площі на території Алексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, інженерно - геологічні вишукування для установки обладнання ТОВ "АСТЕЛИТ" за адресою Харківська область Золочевський район с. Уди, вул. Красноармійська (КН-0621), інженерно - геологічні вишукування для проектних робіт по ТОВ "Беланівський ГОК", виконання проектних робіт по ВАТ "Полтавський ГОК", виконання проектних робіт по ПАТ "Південний ГОК", виконання проектних робіт по ВАТ "Єрестівський ГОК", тощо).
Податковий орган встановив наявність очевидної невідповідності видів діяльності та видів ТМЦ, що придбаваються підприємством з метою подальшої реалізації за видами послуг, які документально реалізовуються на адресу Товариства.
За результатами аналізу контрагента ТОВ "ЕККОБУДСТАНДАРТ" встановлено, що це Товариство не мало можливості виконати роботи (проектні роботи в районі Беланівського кар`єру) зазначені в податкових накладних та актах здачі-приймання виконаних робіт, не має Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, виданій Державною архітектурно-будівельною інспекцією, Дозволу, виданого Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на право виконувати буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, на протязі всього періоду діяльності (з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року) не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності.
Проведення аналізу контрагента ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" встановлено, що це Товариство не мало можливості поставляти ТМЦ зазначені в податкових накладних внаслідок того, що не має спеціалістів для виконання даних робіт, не надавало податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 року до податкової інспекції за місцем реєстрації, на протязі всього періоду діяльності (з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року) не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності, не надало жодних підтверджуючих документів щодо відрядження робітників Товариства до Полтавської області протягом лютого-квітня 2014 року та фактів їх перебування на території с. Яхники Лохвицького району (накази, посвідчення, тощо).
Податковим органом встановлено, що Товариством витрати по придбанню ТМЦ (фільтр, труба, цемент та інше) не включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування за 2014 рік.
Щодо контрагента ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС БУД" встановлено, що це Товариство не мало можливості виконати роботи (проектні роботи по ТОВ "Беланівський ГЗК", інженерно-геологічні вишукування, Буріння артезіанських свердловин для водопостачання глибокої свердловини, проектні роботи по ТОВ "Єрестівський ГЗК", інженерно-геологічні вишукування для розробки проектно-кошторисної документації будівництва, тощо) зазначені в податкових накладних та актах здачі-приймання виконаних робіт, послуг, внаслідок того, що не має кваліфікаційних спеціалістів для виконання даних робіт, Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, виданій Державною архітектурно-будівельною інспекцією, Дозволу, виданого Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на право виконувати буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, на протязі всього періоду діяльності (з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року) не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності.
За аналізом контрагента ТОВ "ТД "СОФТ ТОРГ" встановлено, що Товариство не мало можливості реалізувати ТМЦ зазначені в видаткових накладних, на протязі всього періоду діяльності (01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року) не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності.
Проведення аналізу контрагента ТОВ "БК ГРАНД-МОНОЛІТ" доводить, що це Товариство не мало можливості виконати роботи (проектні роботи по ТОВ "Біланівський ГЗК") зазначені в податкових накладних та актах здачі - приймання виконаних робіт, послуг, не має Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, виданій Державною архітектурно-будівельною інспекцією, Дозволу, виданого Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на право виконувати буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, впродовж періоду діяльності (з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року) не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності, не надало жодних підтверджуючих документів щодо відрядження робітників до Полтавської області протягом липня 2014 року та фактів їх перебування на території ТОВ "Біланівський ГЗК" (накази, посвідчення про відрядження, тощо), встановлена наявність очевидної невідповідності видів діяльності та видів ТМЦ, що придбавалися підприємством з метою подальшої реалізації, з видами послуг, які документально реалізовані на адресу Товариства.
Стосовно контрагента ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" встановлено, що це Товариство не мало можливості виконати роботи зазначені в податкових накладних та актах здачі - приймання виконаних робіт, послуг, не має Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, виданій Державною архітектурно-будівельною інспекцією, Дозволу, виданого Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на право виконувати буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, на протязі всього періоду діяльності (з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року) не знаходилось за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності.
У ході проведення аналізу контрагента-постачальника ТОВ "ФОРТІС-БРУК" встановлено, що це підприємство не мало можливості виконати роботи зазначені в податкових накладних та актах здачі - приймання виконаних робіт, послуг, з мотивів того, що основний вид діяльності цього підприємства є код 46.31 - ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ФРУКТАМИ Й ОВОЧАМИ, воно не має кваліфікаційних спеціалістів для виконання даних робіт, не має Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, виданій Державною архітектурно-будівельною інспекцією, Дозволу, виданого Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на право виконувати буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, на протязі всього періоду діяльності не знаходились за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності.
Суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень статей 48, 49, 106 Водного кодексу України, якими врегульовані питання спеціального використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти та положення.
Здійснений судами попередніх інстанцій системний аналіз положень статей 1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зумовив висновок про те, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Посилаючись на положення статті 202 та частини п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України суди попередніх інстанцій зазначили, що одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані про фактично здійснені господарські операції.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою зокрема для формування податкового кредиту.