ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №821/346/16
адміністративне провадження №К/9901/10028/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Бездрабка О.І. від 09 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бітова А.І., Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г. від 12 лютого 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення відомостей про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-020215 "Лояльний" у гривнях від 02 лютого 2015 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-020215 "Лояльний" у гривнях від 02 лютого 2015 року, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно вказаного договору № 005-21061-020215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у гривнях від 02 лютого 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. у частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-020215 "Лояльний" у гривнях від 02 лютого 2015 року на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є протиправними, оскільки договір банківського вкладу, укладений між ОСОБА_1 та банком, є публічним договором відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відтак, укладений між позивачем та ПAT "Дельта Банк" договір вкладу є типовим і не містить жодних індивідуальних умов, пільг або переваг, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання договору вкладу нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1, відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1, відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстави вважати правочин, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", нікчемним відсутні, оскільки договір вкладу № 005-21061-020215 від 02 лютого 2015 року укладений до винесення Правлінням Національного банку України постанови № 150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", тобто позивач не був обізнаний на момент укладення договору про неплатоспроможність банку, а договір вкладу укладений позивачем з банком за формою є стандартним, який пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 10 квітня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № 005-21061-020215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у гривнях, відповідно до умов якого: сума вкладу складає 180 000 грн; вклад залучається на строк з дати його зарахування на рахунок, вказаний в пункті 1.6 цього договору та по 04 березня 2015 року включно; процентна ставка на суму вкладу становить 13 процентів річних.
У відповідності до пункту 1.6 договору банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № 26302112946136.
02 лютого 2015 року з позивачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 005-21061-020215 від 02 лютого 2015 року банківського вкладу "Лояльний".
Відповідно до платіжного доручення від 02 лютого 2015 року № 45272340 від ОСОБА_2 на депозитний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 надійшли кошти у сумі 180 000 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51, яким розпочато з 03 березня 2015 року процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 внесені зміни до рішення від 02 березня 2015 року № 51 щодо строку запровадження тимчасової адміністрації на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Уповноваженою особою Фонду Кадировим В .В. 16 вересня 2015 року прийнято наказ № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів договорів) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і договір банківського вкладу № 005-21061-020215 від 02 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
23 вересня 2015 року позивачу направлено повідомлення № 8821/124 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-020215 від 02 лютого 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно виписки по рахунку позивача № 26302112946136 від 17 вересня 2015 року кошти у сумі 180 000 грн повернуто внаслідок застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу № 005-21061-020215 на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_2.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у силу статті 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України (далі - НБУ) видає обов`язкові для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб акти, відтак, постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою, зокрема, встановлено заборону банку щодо проведення будь-яких операцій, результатом яких може стати збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами, також є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на до 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_4 , відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу № 005-21061-020215 від 02 лютого 2015 року, знаходилась сума 180 000,00 грн.
Кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані шляхом перерахування із поточного рахунку іншої особи у ПАТ "Дельта Банк", що підтверджено платіжним дорученням № 45272340 від 02 лютого 2015 року.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.