1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ



21 травня 2019 року

справа №808/2592/18

адміністративне провадження №К/9901/9665/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у складі судді Татаринова Д.В.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Іванова С.М.

у справі № 808/2592/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :


27 червня 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач у справі) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 173814,55 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.



Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, в задоволені позову відмовлено. Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій встановили правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем пункту 2.2, пункту 2.6 розділу 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 3001 грн 89 коп., та не оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 31761 грн 02 коп.



У квітні 2019 року Підприємцем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення фактичних обставин справи, неповноту та неправильність дослідження усіх обставин та доказів по справі, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.



Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.



Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.



Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову невиїзну перевірку фінансово - господарської діяльності Підприємця з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року. За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки №4775/08-01-13-05/2321304467 від 15 грудня 2017 року (далі - акт перевірки).



Перевіркою встановлено порушення:

- пункту 2.2, пункту 2.6 глави 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 3001 грн 89 коп., та не оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 31761 грн 02 коп. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої та не оприбуткованої готівки становить 34762 грн 91 коп.



На підставі акта перевірки №4775/08-01-13-05/2321304467 від 15 грудня 2017 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0017911407 від 29 грудня 2017 року, яким до Підприємця застосовані штрафні санкції у сумі 173 814,55 грн.



Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.



При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.



Пунктом 2.6. глави 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.



Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.


................
Перейти до повного тексту