ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №826/6721/18
адміністративне провадження №К/9901/8457/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у складі судді Головань О.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у складі суддів Губської Л.В., Карпушової О.В., Степанюка А.Г.
у справі №826/6721/18
за позовом Головного управління ДФС у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотойс Юкрайн"
про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2018 року Головне управління ДФС у місті Києві (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотойс Юкрайн" (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 523 731,00 грн.
24 жовтня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з неузгодженості вказаного боргу і того, що позивачем не доведено обставин, якими обґрунтовувались заявлені вимоги, оскільки сам по собі облік у інформаційно-телекомунікаційній системі "Податковий блок" податкової заборгованості не є доказом її існування.
У березні 2019 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, цитуючи норми Податкового кодексу України, просить скасувати судові рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 1523731,00 грн.
05 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 27 березня 2019 року, та витребувано справу № 826/6721/18 з Окружного адміністративного су міста Києва.
11 квітня 2019 року справа № 826/6721/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
26 квітня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 12 червня 2017 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період 2017 року 05 місяць, в якій відображені податкові зобов`язання, податковий кредит, розрахунки за звітний період. Зі вказаної податкової декларації вбачається лише одна сума, розміром у 2 грн, що відображає від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту.
07 липня 2017 року відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період 2017 року 05 місяць, з якого вбачається, уточнений показник у розділі "І.Податкові зобов`язання", зокрема, відображена сума операції на митній території України, що оподатковується за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України - 1833333,00 грн. З урахуванням того, що відповідач мав від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту у розмірі 2 грн, у розділі "ІІІ. Розрахунки за звітний період" відображено суму - 1833331,00 грн - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету, а також суму у розмірі 55000,00 грн, яка стягнута з відповідача в якості штрафу, нарахована платником податку самостійно у зв`язку з виправленням помилки.
Відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційної системи "Податковий блок" за Товариством обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1523731,00 грн, який виник за рахунок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань у розмірі 1833331,00 грн згідно з поданим уточнюючим розрахунком від 07 липня 2017 року №9128678066 за травень 2017 року.
11 липня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкову вимогу № 46027-17 про наявність суми боргу платника податків у розмірі 1833331,00 грн.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.