ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №417/3668/17
адміністративне провадження №К/9901/22447/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа на стороні відповідача - Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Марківського районного суду Луганської області у складі судді Шкиря В.М. від 24 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г. від 21 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа на стороні відповідача - Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності і визначенням інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ;
- зобов`язати відповідача скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності та визначенням інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
В обґрунтування позову зазначено, що оскільки останнім місцем служби позивача було Головне управління Національної поліції України в Луганській області, то на нього, як на поліцейського, поширюються положення Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), у зв`язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII та наказу Міністерства внутрішніх справ від 11 січня 2016 року, яким затверджено Порядок № 4 (далі - Порядок № 4).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Марківського районного суду Луганської області від 24 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням її 04 липня 2016 року ІІІ групи інвалідності, що була встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням позивачем служби в органах внутрішніх справ, а тому вона має право на отримання вищезазначеної одноразової грошової допомоги передбаченої Законом № 580-VIII, виплата якої здійснюється відповідно до Порядок № 4, тобто за останнім місцем роботи в органах національної поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Марківського районного суду Луганської області від 24 квітня 2017 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Головне управління Національної поліції в Луганській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 03 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 417/3668/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 17 травня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 24 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 417/3668/17.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 10 грудня 1993 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, а з 07 листопада 2015 року до 29 червня 2016 року - в Національній поліції України.
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків, в результаті ДТП, що мала місце 22 травня 2013 року, позивач отримала травму, про що свідчить висновок про результати службового розслідування від 22 квітня 2014 року затверджений начальником Марківського РВ ГУМВС України в Луганській області, акт розслідування нещасного випадку, що стався 22 травня 2013 року зі співробітником Марківського РВ ГУМВС України в Луганській області від 22 квітня 2014 року, акт форми Н-1 про нещасний випадок ( в тому числі поранення) від 22 квітня 2014 року
Згідно висновку ВЛК ДУ "ТМО МВСУ по Луганській області" (свідоцтво про хворобу від 21 квітня 2016 року № 88) позивач визнана непридатною до військової служби у мирний час, обмежено придатною у воєнний час у зв`язку із захворюваннями, травмою, пов`язаними з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Постановою ВЛК встановлено причинний зв`язок захворювання, травми: з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
29 червня 2016 року наказом № 423 позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 1 статті 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію".
За результатами медичного огляду Луганською обласною медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) позивачу 04 липня 2016 року первинно встановлена 3 група інвалідності (причина інвалідності - травма 22 травня 2013 року пов`язана з виконанням службових обов`язків) з втратою 60% професійної працездатності про, що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 441292 від 04 липня 2016 року, виписка з акту огляду до довідки МСЕК серії 12 ААА №441292 від 04 липня 2016 року, довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 008823 від 05 липня 2016 року
Позивач звернувся до відповідача із заявою та пакетом документів про призначення та виплату одноразові грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності поліцейського.
Листом від 29 грудня 2016 року № 5539/111/22/05-2016 відповідач відмовив позивачеві у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та визначенням інвалідності поліцейському та повернув їй пакет документів у зв`язку з тим, що випадки за яких призначається одноразова грошова допомога поліцейським, яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) пов`язаних з виконанням службових обов`язків або проходженням служби в органах внутрішніх справ статті 97 Закону України "Про національну поліцію" не передбачені.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, задоволено позовні вимоги. Скаржник вказує на те, що законодавством не передбачено підстав для виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, які отримали захворювання в органах внутрішніх справ, а були звільнені з поліції, та не врегульовано питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги саме цій категорії осіб.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон № 580-VIII.
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII (далі - Закон №565-XII) та Порядком про умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).