ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №0440/7037/18
адміністративне провадження №К/9901/8961/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., Головко О.В. від 31 січня 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправною відмову Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування, викладену у листі від 06 серпня 2018 року № 7/12648/8, щодо неприйняття висновку стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу та зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги та надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та додані до нього документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України;
- визнати наявність компетенції (повноважень) у Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975);
- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 13 жовтня 2014 року.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як інвалід ІІІ групи внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) отриманого під час виконання обов`язків військової служби на території Республіки Афганістан на дату встановлення інвалідності - 13 жовтня 2014 року відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду рішенням від 10 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачами не було відмовлено позивачу у його праві на виплату одноразової грошової допомоги, а запропоновано надати додаткові документи, які б підтверджували його право на виплату одноразової грошової суми, а саме відповідний документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення особі тілесних ушкоджень.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду рішенням від 10 травня 2018 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною відмову Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування, викладену в листі від 06 серпня 2018 року № 7/12648/8; зобов`язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975 та статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і прийняти відповідне рішення, в іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що уповноважений орган зобов`язаний протягом 15-ти днів з дня реєстрації всіх документів прийняти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю та передати його до розпорядника коштів для прийняття відповідного рішення. При цьому, уповноважений орган, зокрема, Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування не має права приймати рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги військовослужбовцю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду рішенням від 10 травня 2018 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 23 березня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 0440/7037/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу в Збройних силах СРСР та приймав участь у бойових діях (Демократична Республіка Афганістан) з 22 жовтня 1986 року по 30 вересня 1988 року, що підтверджується військовим квитком.
Згідно протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 05 травня 2009 року № 349 у позивача було виявлено поранення голови ЗЧМТ (контузія, 1987), поранення, контузія та їх наслідки, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 17 лютого 2009 року № 1Д виявлений у нього рубець в тім`яній частині голови праворуч є наслідком загоєння ран, що могли утворитися ушкодженої рани, спричиненої дією тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею у вигляді ребра, якими могли бути виступаючі частини всередині корпуса БТР. Травмовані рани голови, зазвичай, супроводжуються контузією головного мозку. Давність отриманих поранень можуть відповідати періоду 1987 року, в період виконання інтернаціонального боргу в Демократичній Республіці Афганістан.
13 жовтня 2014 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААГ № 005251.
26 липня 2018 року позивач звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування із заявою про надання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, ЗЧМТ, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії.
Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування листом від 06 серпня 2018 року № 7/12648/8 повідомив позивача, що при перевірці документі, позивачем вдруге не надано: документ про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема, про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. З метою недопущення порушення його прав щодо соціального захисту з питань отримання одноразової грошової допомоги необхідно у термін до 16 серпня 2018 року прибути до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування, при собі мати копію і оригінал документу про причини та обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). Крім того, у листі № 7/12648/8 зазначено, що при ненаданні документа про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) у визначений строк, подані позивачем документи будуть залишені без реалізації.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, частково задоволено позовні вимоги. Скаржник вказує на те, що позивачем не додано документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а також те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".