ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №2а-2357/09/0870
адміністративне провадження №К/9901/548/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Юхименка О.В., суддів: Руденко М.А., Нагорної Л.М. від 01.03.2012 у справі за позовом Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2006 року Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (далі - позивач/Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2006 №0000031330/2 про застосування до нього на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафних санкцій у розмірі 665191,07 грн. за самостійне відчуження активів, які перебували у податковій заставі і на відчуження яких була потрібна згода податкового органу.
На обґрунтування позовних вимог Підприємство, з урахуванням уточнення до адміністративного позову, зазначило про помилковість висновків податкового органу щодо застосування штрафних санкцій до позивача, оскільки на дату відчуження автомобіля ГАЗ-4301 (28.09.2004) активи Підприємства не перебували в податковій заставі, яка виникла лише 30.09.2004, а залік однорідних вимог не підпадає під обмеження, встановлені підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2006 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного адміністративного господарського суду від 19.09.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.08.2008 постанову апеляційної інстанції скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
За наслідками перегляду справи за винятковими обставинами постановою Верховного Суду України від 17.02.2009 вказані вище судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2009 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки автомобіль є основним засобом Підприємства, то, за наявності податкової застави на все рухоме, нерухоме майно та майнові права, в силу абзацу "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" його реалізація 28.09.2004 була неможлива без попереднього письмового узгодження з Державною податковою інспекцією. Крім того, суд дійшов висновків про те, що операції з реалізації дизельного палива, запасних частин для автотранспорту, будівельних матеріалів (пісок, цегла, плитка тротуарна тощо) підлягають також письмовому узгодженню з податковим органом, оскільки такі матеріальні цінності не є готовою продукцією, товарами і товарними запасами, роботами та послугами платника податків, на відчуження яких згоди відповідно до абзацу "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкового органу не потрібно.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного господарського суду від 01.03.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2009 скасовано, позов Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" задоволено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що поширення податкової застави на всі активи позивача не дає підстави для визначення суми штрафу за самостійне відчуження активів, які перебували у податковій заставі і на відчуження яких була потрібна згода податкового органу, оскільки розмір податкової застави не може перевищувати розміру податкового боргу. Крім того, суд вказав, що на дату відчуження автомобіля активи Підприємства не перебували в податковій заставі, а податкове повідомлення-рішення як форма акта ненормативного характеру застосовується лише щодо обов`язків щодо сплати податків і зборів, визначених Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-XII, вичерпний перелік яких не може бути розширено за ініціативи податкового органу.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі Інспекція посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно надано юридичну оцінку обставинам справи, оскільки на момент реалізації Підприємством автомобіля його активи перебували у податкові заставі з 06.07.2004, а відчуження товарів шляхом взаємозаліку, в тому числі і за рахунок векселя, та отримання позивачем не коштів, а іншої продукції є порушенням абзацу "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181-ІІІ).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Так, судом встановлено, що за результатами планової комплексної документальної перевірки Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 відповідачем складено акт від 19.10.2005 №32/08-08/225/03345018, яким встановлено здійснення операцій з активами (без узгодження з Інспекцією), які перебували у податковій заставі та потребували узгодження з органом державної податкової служби (пункт 8.6 статті 8 Закону №2181-ІІІ) на загальну суму 2675263,09 грн., зокрема на суму 665191,04 грн.: - 28.09.2007 згідно із протоколом аукціону №13-1/1892/2 здійснено відчуження автомобіля ГАЗ-4301 д.н. №2868 ЗПТ на суму 6000,00 грн.; - відчужено дизельне паливо, запасні частини для автотранспорту, будівельні матеріали (пісок, цегла, плитка тротуарна тощо) не за кошти, а шляхом взаємозаліку на суму 659191,04 грн.
На підставі акта перевірки, з урахуванням результатів апеляційного узгодження податкового зобов`язання в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ, контролюючим органом 13.03.2006 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031330/2, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 665191,04 грн.