ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №826/14081/15
адміністративне провадження №К/9901/26241/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Аграрного фонду
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у складі судді Качура І.А.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у складі суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В., Сорочка Є.О.,
у справі № 826/14081/15
за позовом Аграрного фонду
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
16 липня 2015 року Аграрний фонд (далі - Фонд, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 17 січня 2015 року № 0000242202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 326191627 грн 00 коп., в т.ч. по періодам: за квітень 2012 року на суму 249103831 грн 00 коп., серпень 2012 року на суму 550 275 грн 00 коп., жовтень 2012 року на суму 14991398 грн 00 коп., листопад 2012 року на суму 59887143 грн 00 коп., грудень 2012 року на суму 1658980 грн 00 коп. та штрафних санкцій в сумі 163095814 грн 00 коп. на загальну суму 489287441 (чотириста вісімдесят дев`ять мільйонів двісті вісімдесят сім тисяч чотириста сорок одна) грн 00 коп. та №0000252202 повністю, з мотивів безпідставності їх прийняття.
22 грудня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, Фонду відмовлено в задоволенні позовних вимог, з мотивів доведеності податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.
06 травня 2016 року Аграрним фондом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд зазначивши чотири різновиди доводів в розрізі чотирьох епізодів.
08 червня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 12 травня 2016 року та витребувана справа №826/14081/15 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
02 серпня 2016 року податковим органом подані додаткові пояснення на касаційну скаргу Фонду до Вищого адміністративного суду України, які за змістом є запереченням на касаційну скаргу, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
03 листопада 2016 року справа №826/14081/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 лютого 2018 року справа №826/14081/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/26241/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання зокрема вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 30 грудня 2014 року №1841/2659/2202/33642855 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.4, 198.5 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 840 440,00 грн та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних (податкових) періодів на 326199047,00 грн.
17 січня 2015 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення № 0000242202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 326199047,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 163099524,00 без визначення правової підстави їх застосування та № 0000252202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4840440,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 2420220,00 грн згідно абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися із системного аналізу положень підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яким наведене значення форвардного контракту, як цивільно-правового договору, за яким продавець зобов`язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов`язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Цією нормою встановлено, що усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення. Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.
Судовими рішеннями викладені положення пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Також встановлено, що у 2012 році Державною фінансовою інспекцією України проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Аграрного фонду за 2010-2011 роки, результати якої викладені в акті від 17 травня 2012 року №07-21/22. Під час цієї ревізії виявлено недостачу 10,9 тис. тонн цукру піску на загальну суму 91,8 млн. грн. та зобов`язано Аграрний фонд провести інвентаризацію цукру-піску шляхом її переміщення.
Суд встановив, що використавши акт ревізії, як доказ спірних правопорушень, цей акт до матеріалів справи судами попередніх інстанцій не долучений та недосліджений.
Також суди попередніх інстанцій послались на інформацію викладену у листі Державної фінансової інспекції України від 18 квітня 2013 року №07-14/463, яким зазначено, що на виконання вимог Держфінінспекції України від 31 травня 2012 року №07-14/832 та за погодженням із Генеральною прокуратурою України Аграрним фондом у присутності представників територіальних органів Держфінінспекції України проведена інвентаризація цукру-піску (2010-2011 року виробництва) шляхом його переміщення. За результатами інвентаризації встановлено нестачу цукру-піску у загальній кількості 88,5 тис тонн загальною вартістю 752,3 млн. грн.
Прокуратурою Шевченківського району м. Києва за звернення Аграрного фонду подано до Господарського суду Харківської області позовну заяву (лист від 26 жовтня 2012 року №408 вих-12) про стягнення збитків з ДП "Харківцукорзбут" (зберігач цукру).
З листа від 16 грудня 2014 року №41-02/1972 вбачається, що позивачем у листопаді 2014 році рішенням засідання інвентаризаційної комісії (Протокол від 28.11.2014 року) списано з балансу цукор-пісок загальною кількістю 88500,199 тон на загальну балансову вартість без ПДВ 589080718,25 грн (ПДВ 117816144,0 грн) та віднесено на рахунок 363 "Розрахунки з відшкодуванням завданих збитків" дебіторську заборгованість ДП "Харківцукорзбут" перед Фондом на суму 752251691, 50 грн.
Також встановлено, що із загальної кількості нестачі цукру-піску, його частково придбано у TOB "УКРАГРО - 5" в кількості 21252,9 тон балансовою вартістю 150541304,16 грн, а оплачений в червні 2011 року в сумі 236215000,00 грн., TOB "Цукрово-рафінадний комбінат "Володимирцукор" в кількості 10553,762 тон балансовою вартістю 74755778, 98 грн, а оплачений в червні 2011 року в сумі 119000000,0 грн.
Суд визнає, що лист Державної фінансової інспекції України від 18 квітня 2013 року №07-14/463 та лист від 26 жовтня 2012 року №408 вих-12 Прокуратури Шевченківського району м. Києва за звернення Аграрного фонду, яким повідомлено про подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви, у матеріалах справи відсутній, як відсутні і результати судового розгляду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки достовірності декларування Аграрним Фондом бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань податку на додану вартість наступних звітних періодів за березень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, липень, серпень 2011 року та квітень 2012 року викладеними актом від 26 квітня 2013 року № 108/15.6-27/33642855, прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0009150226, яке залишено без змін під час судового розгляду (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №826/15764/13-а), яким було зменшено податковий кредит з ПДВ, зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів по взаємовідносинам з TOB "УКРАГРО - 5" на суму ПДВ - 39 369166,66 грн, TOB "Цукрово-рафінадний комбінат "Володимирцукор" на суму ПДВ - 19833333, 34 грн.
Дослідження викладених обставин та наявність обставин, які не потребують доказування, зумовлюють висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування податкового зобов`язання з ПДВ на суму нестачі цукру-піску, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО-5", Tовариства з обмеженою відповідальністю "Цукрово-рафінадний комбінат "Володимирцукор".
Суд визнає, що пославшись на наявність підстав звільнення від доказування суди попередніх інстанцій не дослідили в розрізі яких спірних господарських операцій (контрагентів, податкових періодів) мають місце обставини, які впливають на суть спірних правовідносин, з наведенням звітних податкових періодів та сум грошових зобов`язань (зменшення бюджетного відшкодування).
Оцінюючи операції списання ТМЦ на цілі, що не пов`язані з господарською діяльністю, за якими платник податку зобов`язаний провести коригування податкового кредиту по таким придбаним раніше ТМЦ, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем в порушення пунктів 198.3, 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України не проведено коригування податку на додану вартість шляхом виписки податкової накладної на умовний продаж по ТМЦ, що були використані не у господарській діяльності (нестача цукру) на суму 74415686,0 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 72756706 грн, за листопад 2012 року у сумі 1658980,0 грн.